Єзерянська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Єзерянська волость | ||||
| Центр | Єзерни | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 22 033 (1886) | |||
| Населення | 11 615 осіб (1886) | |||
| Густота | 48.3 осіб / км² | |||
Єзерянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Єзерни.
Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 13 сільських громад. Населення — 11615 осіб (4429 чоловічої статі та 5035 — жіночої), 1297 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11246 | 9783 |
| Приватної власності | 10540 | 7796 |
| Іншої власності | 247 | 211 |
| Загалом | 22033 | 17790 |
Основні поселення волості:
- Єзерни — колишнє власницьке село, 1106 осіб, 158 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 2 лавки, водяний млин, цегельний завод. За 3 версти — бурякоцукровий завод із лікарнею, кісткопальний і механічний заводи.
- Глибічка — колишнє власницьке село при річці Рось, 523 особи, 62 двори, постоялий будинок.
- Коржівка — колишнє власницьке село, 538 осіб, 87 дворів.
- Пилипча — колишнє власницьке село при річці Рось, 599 осіб, 79 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Потіївка — колишнє власницьке село, 1123 особи, 163 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 2 водяних млини.
- Сорокотяги — колишнє власницьке село, 1447 осіб, 170 дворів, 2 постоялих будинки.
- Фастівка — колишнє власницьке село, 878 осіб, 99 дворів, 2 постоялих будинки.
- Фесюри — колишнє власницьке село, 629 осіб, 77 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Чупира — колишнє власницьке село, 621 особа, 111 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Яблунівка — колишнє власницьке село при річці Рось, 1503 особи, 152 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 2 водяних млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 року — К. Т. Пелих[2],[3];
- 1912—1913 роках — Онисим Михайлович Ткаченко[4],[5].
- 1915 року — Тимофій Гнатович Шкляренко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)