Єлагін Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Олександрович Єлагін
Іван Єлагін (Тернопіль, 27.08.2007)
Народився 4 червня 1934(1934-06-04)
с. Сукмановка, Жердєвський район, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Помер 8 листопада 2007(2007-11-08) (73 роки)
м. Тернопіль
Поховання Тернопіль
Громадянство  РРФСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Діяльність редактор
Знання мов російська і українська
Нагороди
Заслужений журналіст України

Іва́н Олекса́ндрович Єла́гін (4 червня 1934, с. Сукмановка Жердевського району Тамбовської області, РРФСР — 8 листопада 2007, м. Тернопіль) — український журналіст російського[1] походження, редактор. Заслужений журналіст України (1996). Член НСЖУ (1963). Медаль «За трудову доблесть» (1971). Відзнака НСЖУ «Золоте перо» (1983).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1958—1966 роках — заступник редактора лановецької, у січні 1967 — липні 1983 — редактор бучацької («Перемога») районних газет.

У 1983—1998 роках — оглядач обласної газети «Вільне життя».

У 1998—2000 роках — головний редактор газети «Тернопіль вечірній».

Від травня 2003 року — виконавчий секретар Тернопільської обласної організації НСЖУ.

Доробок[ред. | ред. код]

Працював нарисовцем[що?] та в інших жанрах публіцистики. Друкувався в обласних та всеукраїнських часописах.

Співавтор збірника нарисів «З манівців на світлу дорогу» (1984), «Про себе, про друзів, про час» (1999), «Таємниця неопалимої купини» (2004) та інших книг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шот М. На пагорбі долі. — Тернопіль : ТДМУ, Укрмедкнига, 2103. — С. 288.

Джерела[ред. | ред. код]