На території села виявлено залишки трипільської та черняхівської культур.
Перша письмова згадка про село датується 1620 роком. В період панування Речі Посполитої, село належало родині Калиновських гербу Калинова.
В 30 роках XIX століття Іванівка була військовим поселенням. В книзі 1840 року "Полное собрание законов Российской империи", а саме у 2 зборі, в томі 15, відділенні 2, в якому описуються штати, зазначено що в Цеберманівці число душ сягає 457, а дворів 120. А число квартируючих військ — Ескадронний штаб і 2 взводи.
В книзі 1864 року Л.І.Похилевича під назвою "Сказания о населенных местностях Киевской губернии..." зазначено, що Циберманівка, село в 16 верстах на північ від м. Умань, при джерелах р. Бабанки. Через село проходить велика дорога з Умані на Ставища та Білу Церкву. Мешканців села 1090 чол. та жін.. Церква дерев'яна Введенська, побудована невідомо в якому році, але в 1853 році фундаментально виправлена; землі має 34 десятин.
В книзі 1895 року, виданій в Москві, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологическая карта Киевской губернии" зазначено, що у 2 верстах від Циберманівки є група з 27 курганів. А також в села є трикутне городище розміром в 450 сажнів в окружності.
В книзі 1900 року під назвою "Список населенных мест Киевской губернии." написано, що християнське село Циберманівка має 479 дворів, всього мешканців — 2373, з яких 1215 чол. та 1158 жін.. Головним заняттям мешканців села є хліборобство, окрім того, мешканці села відправляються на заробітки в Херсонську губернію. В селі були зазначені землі 2664 десятин, 34 десятини належить церкві, а селянам — 2630 десятин. Село належить минулому воєнному поселенню, а господарство ведеться за трипільною системою. В селі є 1 православна церква, 1 каплиця, 1 церковноприходська школа, 6 вітрових млинів, 2 кузні та 1 казенна винна лавка. Пожежний обоз складається з 1 помпи, 2 бочок та 2 багрів.
При Російській імперії адміністративно село належало до Київської губернії, Уманського повіту, Краснопольської волості.
На початку 1920 року в селі утвердилась радянська окупаційна влада. 1929 — 1930 рр. — в селі організовано 4 колгоспи: "Колгоспник"; "Господар"; "Незаможник"; та "імені Петровського". 1938 рік — 4 колгоспи об'єднані в один "колгосп ім. Петровського".
1937 — 1938 рр. — радянською владою було репресовано більше десятка жителів села.
Початок серпня 1941 р. — гітлерівські війська вступили в Іванівку. 59 жителів села було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини. 406 людей брали участь в борні з німецькими загарбниками, 165 загинули при відвоюванні Іванівки. В 1959 році на могилі вищезгаданих 165 загиблих солдатів комуністами зведено пам'ятник.
При радянській владі Іванівка відносилась до Христинівського та Уманського районів.
Войцехівський Йосип Павлович (нар. 1793 р. — пом. 1850 р.) — український лікар, сходознавець, синолог, маньчжурознавець; професор Казанського університету. Закінчив Києво-Могилянську академію в Києві та медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі.