Гольшанський-Дубровицький Іван Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван (Януш) Гольшанський-Дубровицький (нар. між 1502 і 1505 — пом. весною 1549) — старший син князя Юрія Івановича Гольшанського та Уляни Іванівни Боровської.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вперше зринає 1528 р. у переписі земського війська, на який виставив 4 «коней»[1]. Двома літами пізніше, як зазначив Мацей Стрийковський, він розгромив в урочищі Півозер'я кримськотатарських нападників й відібрав усю їхню здобич[2]. За ці заслуги Іван Гольшанський в 1531 році став державцем горвольським, але цим титулом користувався зрідка, аж поки 26 лютого 1543 дану волость не передали королеві Боні[3]. Не пізніш вересня 1540 р. був призначений стольником, а 20 серпня 1541 — висланий командувати залогами прикордонних замків Брацлава та Вінниці.

Портрет дружини

Завдяки особистим талантам й військовому досвіду, а надто протекції Павла Гольшанського, йому вдалось одержати посаду воєводи київського (24 травня 1542). Однак обов'язки виконував радше номінально через молодшого брата Володимира. 1544 р. став троцьким воєводою. Попри можливості посади, не грав значної ролі в політичному житті. 1547 року згаданий як могильовський староста.

Був одружений з княжною Єлизаветою (Анною) Радзивілл, дітей не мав.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. Кн. Публічных спраў 1 / падрыхт. А. I. Груша, М. Ф. Спірыдонаў, М. А. Вайтовіч; НАН Беларусі, Ін-т гісторыі. — Мінск : Бел. навука, 2003. — С. 55.
  2. Стрийковський М. Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Руси / відп. ред. О. Купчинський. — Львів : Наукове товариство ім. Шевченка, 2011. — С. 917.
  3. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. — T. IV: 1535–1547. — Lwów : wydane przez Bronisława Gorczaka, 1890. — С. 335.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jasnowski Józef. Dubrowiecki-Holszański Janusz (†1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — t. V. — S. 439. reprint (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]