Ізотопи в медицині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ізотопи в медицині — це ізотоп, який використовується в медицині.

Перше використання ізотопів у медицині було в радіофармацевтиці[en], і це все ще є найпоширенішим використанням. Однак також нещодавно почали використовуватися розділені стабільні ізотопи.

Прикладами нерадіоактивних медичних ізотопів є:

Використані радіоактивні ізотопи

[ред. | ред. код]

Радіоактивні ізотопи використовуються в медицині як для лікування, так і для діагностики. Найпоширенішим ізотопом, який використовується в діагностичному скануванні, є Tc-99m[en], який використовується приблизно в 85 % усіх діагностичних сканувань у ядерній медицині у всьому світі. Він використовується для діагностики широкого спектру частин тіла та захворювань, таких як рак і неврологічні проблеми.[2] Іншим добре відомим радіоактивним ізотопом, який використовується в медицині, є I-131, який використовується як радіоактивна мітка для деяких радіофармацевтичних методів лікування або для лікування деяких видів раку щитоподібної залози.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. carbon-13. thefreedictionary.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 6 травня 2022.
  2. Organisation for Economic Co-operation and Development, Nuclear Energy Agency. The supply of medical isotopes (PDF). oecd-nea.org/. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2022.
  3. Mody, Vicky V.; Singh, Ajay N.; Deshmukh, Rahul; Shah, Samit (2015). Chapter 40 - Thyroid Hormones, Iodine and Iodides, and Antithyroid Drugs. Side Effects of Drugs Annual. 37: 513—519. doi:10.1016/bs.seda.2015.08.007.

Посилання

[ред. | ред. код]