Іслям-Терек
Іслям-Терек (крим. İslâm Terek, в 1945—2023 роках — Кіровське[3][4]) — селище в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Розташоване в східній степовій частині Кримського півострова за 102 км від республіканського центру — міста Сімферополя, та за 20 км від автомагістралі Р23 Сімферополь — Феодосія. Через селище пролягає залізнична лінія Джанкой — Керч, на якій розташована станція Кіровська.
Є автостанція, організовано автобусне сполучення з містами Феодосія, Джанкой, Керч, Сімферополь, Севастополь, Херсон і населеними пунктами Кіровського району.
Населення[ред. | ред. код]
- 1926 рік — 376 ос. (268 німців, 60 росіян, 14 українців, 7 кримських татар)
- 1989 рік — 7642 ос.
- 2001 рік — 7431 ос.
Історія[ред. | ред. код]
Місцевість була заселена ще в II тис. до н. е., про що свідчать розташовані на околицях селища кургани епохи бронзи. Уперше населений пункт Іслам-Терек, або Іслам-Дірек (стара назва селища) згадується у 1783 році.
До анексії Криму Російською імперією Іслам-Терек входив до складу Ески-кримського кадилика Кефінського (Феодосії) каймаканства. На найкращих землях Терек-Ісламу в 40-х рр. XIX ст. була заснована німецька колонія. Незабаром від неї відокремилося селище, яке одержало назву — Нейдорф (з нім. — нове село).
1935 року Іслам-Терек стає адміністративним центром новоутвореного Кіровського району. У 1945 році, після депортації кримських татар, населений пункт перейменовують на Кіровське на честь російського радянського діяча Сєргєя Кірова. З 1958 року — селище.
У 2014 році разом з Кримським півостровом анексоване Росією.
У 2023 році повернуто історичну назву у формі Іслям-Терек.
Економіка[ред. | ред. код]
Основу народногосподарського комплексу селища складають промисловість, капітальне будівництво, транспорт, установи культурно-побутового обслуговування.
Промисловість селища представлена такими підприємствами як: ОАТП «Кіровське ремонтно-транспортне підприємство» (машинобудування і металообробка), Хлібокомбінат кіровської райспоживспілки, друкарня, ОАТП «Кіровський комбікормовий завод».
Житлове і культурно-побутове будівництво здійснюють госпрозрахункова ділянка № 17 «Кримагробуд» і ПМК-57 «Кримагробуд-2».
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Функціонують 2 середніх загальноосвітніх школи, дошкільна установа, центр дитячої творчості, центральна районна лікарня з поліклінікою, Будинок культури, кінотеатр, центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека, музична школа, магазини різної форми власності, 9 колективів художньої самодіяльності, ДЮСШ, готель, відділення Ощадбанку, міжрегіональний притулок республіканського значення для неповнолітніх. Є православний храм, мечеть. Одна з вулиць названа на честь Героя Радянського Союзу І. М. Красносельського, який до війни працював шофером місцевої МТС.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Прогноз погоди в смт Кіровське. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2009.
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
Посилання[ред. | ред. код]
- стаття Кіровське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |