АЕС Дарховін
Атомна електростанція Дарховін (також відома як атомна електростанція Естегляль або Карун) — планована атомна електростанція, розташована в провінції Хузестан, Іран, приблизно за 70 кілометрів на південь від Ахваза на річці Карун. Розпочато будівництво одного реактора. Деякі інші проекти на цьому майданчику були скасовані. Його побудувала Масна.
Історія[ред. | ред. код]
До Іранської революції Іран підписав контракт на 2 мільярди доларів із французькою компанією Framatome на будівництво двох реакторів із водою під тиском потужністю 910 МВт у Дарховіні. Після революції Франція вийшла з проекту, а інженерні компоненти заводу залишилися у Франції. Потім іранські компоненти були використані для будівництва блоків 5 і 6 атомної електростанції Gravelines у Франції, яка була введена в експлуатацію в 1985 році.[1] Будівництво електростанції було зупинено під час ірано-іракської війни. У 1992 році Іран підписав угоду з Китаєм про будівництво двох реакторів потужністю 300 МВт на місці, які мали бути завершені протягом десяти років і були схожі на атомну електростанцію Чашма в Пакистані, яку збудував Китай.[2] Але пізніше Китай вийшов з проекту під тиском Сполучених Штатів.[3][4]
Згодом проектом зайнявся сам Іран, оскільки жодна інша країна не була готова співпрацювати в його будівництві.[5] Іран розпочав самостійне проектування реактора для Дарховинської атомної електростанції на основі конструкції реактора IR-40 з використанням важкої води. Іранський ядерний реактор має потужність 360 МВт. Станцію було оголошено у 2008 році, спочатку планувалося, що вона буде запущена у 2016 році,[6] але будівництво затягується.[7] Наразі немає публічної інформації про те, скільки реакторів планується розмістити на електростанції. Станція стане першою в Ірані атомною електростанцією, спроектованою та збудованою власними силами, крім дослідницького реактора IR-40.[8][9][10] За словами глави агентства з атомної енергії Ірану Аббаса Салехі, швейцарсько-шведський конгломерат ABB був збережений як партнер/зовнішній консультант у цьому проекті в останні роки, але вийшов із нього через міжнародні санкції.[11]
У травні 2022 року заступник голови Організації з атомної енергії Ірану заявив, що триває планування будівництва місцевої електростанції потужністю 360 МВт.[12] 3 грудня 2022 року державне телебачення Ірану оголосило про початок будівництва місцевої електростанції потужністю 300 МВт, будівництво якої займе вісім років і коштуватиме від 1,5 до 2 мільярдів доларів.[13][14]
У літературі[ред. | ред. код]
У романі Пола Ердмана 1976 року «Аварія 1979 року» згадується, що атомна електростанція в Дарховіні була завершена Францією, а Мохаммед Реза Пехлеві, тодішній шах Ірану, використовує цю установку за допомогою Ізраїлю та Швейцарії для виготовлення дюжини солених бомб.
Реактори[ред. | ред. код]
Плани щодо ділянки не зрозумілі.
Реакторна установка[15] | Тип реактора | Чиста потужність |
Загальна потужність |
Розпочато будівництво | Електрична мережа |
Комерційна експлуатація |
Закриття |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Дарховін [7] | Водяний реактор під тиском | 330 MW | 360 MW | 2008 [16] | - | - | - |
Естегляль-1 [17] | Водяний реактор під тиском | 280 MW | 300 MW | Скасований план | |||
Естегляль-2 [18] | Водяний реактор під тиском | 280 MW | 300 MW | Скасований план |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nuclear Power in Iran - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org.
- ↑ Green Party of Iran - News. www.iran-e-sabz.org.
- ↑ Chinese Arms Exports to Iran. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
- ↑ Esfahan / Isfahan - Iran Special Weapons Facilities.
- ↑ President invites intl. companies to participate in nuclear plant projects. Tehran Times. 30 січня 2008.
- ↑ Iran starts second atomic power plant: report. Reuters. 8 лютого 2008 — через www.reuters.com.
- ↑ а б Darkhovain on the PRIS of the IAEA.
- ↑ http://www.redorbit.com/news/science/352355/iran_press_official_provides_details_on_native_iranian_nuclear_plant/ [недоступне посилання з 01.02.2022]
- ↑ Iran Nuclear Milestones: 1967-2017 | Iran Watch. www.iranwatch.org.
- ↑ www.ahwazstudies.org https://web.archive.org/web/20120223075230/http://www.ahwazstudies.org/content/view/2852/53/lang%2Cenglish/. Архів оригіналу за 23 лютого 2012.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Iran Construction 8 Nuclear Reactor Plants & water Desalination ایران ساخت راکتو و آب شیرین کن. YouTube.
- ↑ Iran begins procedures to build indigenous nuclear reactor. Nuclear Engineering International. 11 May 2022. Процитовано 19 January 2023.
- ↑ Iranian state media: Construction begins on nuclear plant. Associated Press. 4 December 2022. Процитовано 19 January 2023.
- ↑ Iran marks start of work for Darkhovin plant. World Nuclear News. 6 January 2023. Процитовано 19 January 2023.
- ↑ Power Reactor Information System from the IAEA: „Iran, Islamic Republic of: Nuclear Power Reactors“ [Архівовано 2011-06-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Iran starts second atomic power plant: report, Reuters, Feb 8, 2008.
- ↑ Estehlal 1 on the PRIS of the IAEA.
- ↑ Estehlalr 2 on the PRIS of the IAEA.