Абдулла Дерменджи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абдулла Дерменджи
Народився 14 квітня 1905(1905-04-14)
Оползневе, Дерекойська волость, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 31 січня 1976(1976-01-31) (70 років)
Країна  СРСР
Національність кримські татари[1]
Діяльність письменник
Alma mater ТНУ
Мова творів кримськотатарська
Нагороди
медаль «За бойові заслуги»

Абдулла́ Дерменджи́ (крим. Abdulla Dermenci, 14 квітня 1905, Кікінеїз, Російська імперія — 31 січня 1976) — кримськотатарський письменник і літературний критик.

З біографії[ред. | ред. код]

Закінчив сільську школу і в 1921–1926 рр. навчався в Ялтинському педагогічному технікумі, потім поступив у Кримський педагогічний інститут. Після отримання педагогічної освіти закінчив курси при Московському інституті журналістики. З 1926 р. працював в редакції газети " Яш к'увет ", потім редактором дитячого журналу " Яш ленінджілер ", далі редактором Бахчисарайської районної газети «Більшовик». У 1934 році обраний делегатом першого з'їзду Спілки письменників СРСР. З 1938 року — головний редактор кримськотатарських передач в Радіокомітеті .

Учасник Великої Вітчизняної війни. Літературний співробітник газети «Прапор перемоги». У 1943 році повертається на батьківщину інвалідом 2-ї групи . Депортований до м. Янгиюль Узбецької РСР. У 1957–1968 рр. . відповідальний секретар, потім заступник редактора газети «Ленін байраг'и».

Помер Абдулла Дерменджи у 1976 році.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Абдулла Дерменджи — автор ряду книг і публікацій різного жанру: оповідань, критичних статей, рецензій.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8