Абел Феррейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Абел Феррейра
Особисті дані
Народження 22 грудня 1978(1978-12-22)[1][2] (45 років)
  Пенафієл, Порту, Португалія
Зріст 178 см
Громадянство  Португалія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1995–1997 Португалія «Пенафіел»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2000 Португалія «Пенафіел» 63 (4)
2000–2004 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 80 (1)
2004–2006 Португалія «Брага» 43 (0)
2006–2011 Португалія «Спортінг» 111 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011–2013 Португалія «Спортінг» (мол.)
2013–2014 Португалія «Спортінг» Б
2015–2017 Португалія «Брага Б»
2017–2019 Португалія «Брага»
2019–2020 Греція ПАОК
2020– Бразилія «Палмейрас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Абел Феррейра (порт. Abel Ferreira, нар. 22 грудня 1978, Пенафієл) — португальський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року очолює тренерський штаб бразильського «Палмейраса».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 22 грудня 1978 року в місті Пенафієл. Вихованець футбольної школи клубу «Пенафіел». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1997 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 63 матчах другого дивізіону Португалії.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Віторії» (Гімарайнш), до складу якої приєднався влітку 2000 року. Відіграв за клуб з Гімарайнша наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри, взявши участь у 80 матчах Прімейри.

З літа 2004 року півтора сезони захищав кольори «Браги», після чого у січні 2006 року був орендований лісабонським «Спортінгом», який взамін віддав «Бразі» бразильця Вендерсона[3]. Після закінчення сезону «Спортінг» викупив контракт Абела.

27 листопада 2007 року Абел забив гол у ворота «Манчестер Юнайтед» в матчі Ліги чемпіонів, програному 1:2[4]. Також він був викликаний до складу збірної Португалії, але на поле не виходив.

У сезоні 2008/09 Абел конкурував за місце в складі з бразильцем Педро Сілвою. Ця конкуренція посилилася з купівлею у січні 2010 року Жуана Перейри. В результаті Феррейра став менше виступати і завершив професійну кар'єру футболіста у 2011 році у віці 32 років, зігравши за кар'єру 234 матчі у вищому дивізіоні Португалії і забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року як тренер молодіжної команди клубу «Спортінг», де пропрацював з 2011 по 2013 рік, а потім працював з дублюючою командою, втім несподівано був звільнений на початку сезону 2014/15[5].

З 16 лютого 2015 роки очолював дублюючу команду «Браги», а 25 квітня 2017 року, після звільнення тренера першої команди Жорже Сімау, Феррейра став головним тренером «Браги»[6].

30 червня 2019 очолив грецький ПАОК.

2020 став тренером бразильського «Палмейрас».

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

Як тренер[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Loan signings strenghten Sporting. Архів оригіналу за 6 січня 2006. Процитовано 3 серпня 2018.
  4. Ronaldo underlines United authority. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 3 серпня 2018.
  5. "Bruno de Carvalho aprendeu que o 'quero, posso e mando' não funciona no futebol". Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.
  6. Абел Феррейра — новый тренер Браги. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]