Августинович Олександр
Августинович Олександр | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Aleksander Augustynowicz | ||||
Народження |
7 лютого 1865[1] Іскриня, Ґміна Корчина, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща | |||
Смерть | 23 серпня 1944[1] (79 років) | |||
Варшава, Польська Народна Республіка | ||||
Країна | Республіка Польща | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Владислав Лущкевичd, Ян Матейко і Шимон Голлоші | |||
Діти | Q112965360? | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Кракові | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Августинович Олександр у Вікісховищі |
Олександр Августино́вич, власне Александер Августино́вич (пол. Aleksander Augustynowicz; нар. 7 лютого 1865, Іскриня — пом. 23 серпня 1944, Варшава) — польський живописець вірменського походження[2]; член Краківського об'єднання художників-пластиків та Варшавського клубу польських акварелістів, дійсний член Товариства популяризації образотворчих мистецтв з 1925 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 лютого 1865 року в селі Іскрині (тепер Коросненський повіт Підкарпатського воєводства, Польща). Середню школу закінчив у Ряшеві[2]. Впродовж 1883–1886 років навчався у Краківській академії мистецтва у Фелікса Шиналевського, Владислава Лущкевича і Яна Матейка, у 1888 році — у художній школі Шимона Голлоші в Мюнхені.
Деякий час подорожував Італією та Угорщиною. Протягом 1890—1914 років жив і працював у Львові. Мав у місті свою приватну мистецьку школу для жінок, в якій свого часу навчалися відома львівська художниця-графік Ванда Коженьовська, живописець Марія Шаєр-Гурська та інші[2]. У 1914—1921 роках жив у Закопаному. В 1921 році переїхав до Познані. В 1937 році, на честь 50-річчя творчості, був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги[2].
З початком другої світової війни переїхав до Варшави, де загинув 23 серпня 1944 року під час Варшавського повстання.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор портретів, пейзажів, побутових сцен на гуцульську тематику. Малював аквареллю, пастеллю та олійними фарбами. Серед робіт:
- «Відпочинок» (1890);
- «Портрет Я. Кулачковського» (1890; Національний музей у Львові);
- «Автопортрет» (1896);
- триптих «Візантійські варіанти» (біля 1898; автопортрет з родиною; Львівська галерея мистецтв);
- «Автопортрет» (1899; Львівська галерея мистецтв);
- «На пасіці» (1905, Львівська галерея мистецтв);
- «Северин Обст» (1906; Національний музей у Варшаві);
- «Доньки художника» (1907);
- «Діти художника» (1907);
- «Каплиця в горах» (1907);
- «Краєвид Львова» (1908, акварель);
- «Біля старої церкви» (1910);
- «На ринку» (1910);
- «Очікування» (1912);
- «Тадеуш Рутовський-президент Львова» (1913; Львівська галерея мистецтв);
- «Підтатранський пейзаж» (1916);
- «Королева Ядвіґа» (біля 1925);
- «Портрет батька художника» (1937);
- «Материнство» (1937);
- «Жіночий портрет» (1938);
- «Сільська дівчина в червоній хустці»;
- «Портрет чоловіка».
«Відпочинок»
|
«Северин Обст»
|
«Біля старої церкви»
|
«Портрет батька художника»
|
«Материнство»
|
На початку 1900-х років архітектор Зиґмунт Ґорґолевський запросив хужожника до участі в живописному оздобленні Великого міського театру у Львові, де він виконав окремі розписи для фоє, залу глядачів і дзеркального залу[2].
Брав участь у виставках у Кракові, Варшаві, Відні, Мюнхені, Санкт-Петербурзі, Лондоні. У 1925 році, на виставці «Польський портрет», отримав найвищу почесну відзнаку.
Твори художника зберігаються у багатьох музеях Польщі (Варшава, Познань, Краків, Бидгощ, Вроцлав, Горлиці, Ряшів, Ланьцут та інших), а також у Львові — у Львівській галереї мистецтв та Львівському музеї історії релігії[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Августинович Олександр // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 10. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Ю. В. Бірюльов Августинович Олександр // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 10. — ISBN 5-88500-27-1.;
- А. С. Мирончук. Августинович Олександр // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
- Б. Колосок. Августинович Олександр // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 28—29. ISBN 978-966-02-8960-4.
|
- Народились 7 лютого
- Народились 1865
- Уродженці Кросненського повіту Підкарпатського воєводства
- Померли 23 серпня
- Померли 1944
- Померли у Варшаві
- Випускники Краківської академії мистецтв
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Польські художники
- Художники Львова
- Польські художники-портретисти
- Польські художники-пейзажисти
- Акварелісти