Авункулат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Авункулат (лат. avunculus «дядько по матері») — традиція особливої близькості між людиною і братом його матері, що відноситься переважно до періоду, коли відбувався перехід від материнського до батьківського роду.

Суть авункулату полягає в тому, що племінник селиться з дядьком по материнській лінії (в дитинстві або після одруження), стає його спадкоємцем (або співспадкоємцем), завжди користується його порадами, захистом тощо. Відмічається, що авункулат виникає вже в період материнського роду[ru], коли головними чоловіками нерідко ставали не чоловіки, а брати жінок, і відіграє особливу роль при переході від материнського до батьківського роду. В останньому випадку домінантне положення в сім'ї і суспільстві відводиться не чоловікам, а братам жінок. Пізніше сліди авункулату часто зберігаються як розуміння про більш тісний зв'язок племінника з дядьком по матері, а не по батькові. Авункулат був відомий у стародавніх народів і сьогодні присутній у низки народів Океанії, Африки та інших[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Народы мира: Историко-этнографический справочник. — М.: Советская энциклопедия, 1988. С. 576
  2. Авункулат [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Советская историческая энциклопедия