Адам Станіслав Сапега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Станіслав Сапега
пол. Adam Stanisław Sapieha
Народився 4 грудня 1828(1828-12-04)[2][1]
Варшава, Російська імперія[1]
Помер 21 липня 1903(1903-07-21)[1] (74 роки)
Бад-Райхенгаль, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія[1]
Поховання Красичинський замок[1]
Країна  Австро-Угорщина
 Російська імперія
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Лондонський університет
Знання мов польська[3]
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Галицьке господарське товариство
Посада посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і член Палати панів Імперської Ради[d]
Рід Сапіги
Батько Леон Людвік Сапега[4][1]
Мати Ядвіга Сапіга[4][1]
У шлюбі з Ядвіга Санґушко[1]
Діти Леон Павло Сапіга[5], Владислав Леон Сапіга[4][5], Павло Сапіга[4][6], Адам Стефан Сапіга[4][6], Марія Ядвіґа Сапігаd[5], Олена Сапігаd[6] і Іван Сапіга-Коденськийd[6]
Нагороди
Орден Золотого руна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапега.

Адам Станіслав Сапега[7] (іноді Сапіга, пол. Adam Stanisław Sapieha; 4 грудня 1828, Варшава — 21 липня 1903, Бад-Райхенгалль, Баварія, Німеччина) — галицький польський політик, князь. Син князя Леона Людвіка Сапеги, батько князя Леона Павла Сапеги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Варшава. Учасник польського повстання 1863—1864, згодом очолював польський конспіративний «Національний уряд» (1877). 1861—1863, 1867—1876, 1883—1895 — посол Галицького крайового сейму, 1872—1879 — австрійського парламенту, із 1879 — член палати панів австрійського парламенту.

Як і його батько, Адам Сапега мав чималу симпатію до українського національного руху. Брав активну участь у спробах порозуміння з українськими політиками. Завзятий ворог москвофілів.

Наприкінці 1870-х — на початку 1880-х рр. регулярно інформував Папу Римського Лева XIII про проблеми Української греко-католицької церкви. 1886—1889 відігравав провідну роль у переговорах з українськими політиками («нова ера»). 1888—1889 фінансував видання відновленої «Правди». Після важкої хвороби самоусунувся від участі в угодових контактах.

Підтримував приязні стосунки з багатьма українськими діячами.

Помер у м. Райхенгалль (Баварія, Німеччина).

Сім'я[ред. | ред. код]

22 квітня 1852 року одружився з князівною Ядвігою Климентиною Санґушко. Від їхнього шлюбу народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 107. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Sapieha, Adam Fürst // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 28. — S. 235.
  3. ↑ Czech National Authority Database
  4. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 109. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  6. ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 110. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
  7. ↑ Яцечко-Блаженко Т. Селяни із Більче-Золоте на фото ХІХ століття.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адам_Станіслав_Сапега&oldid=42660970