Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька
| Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька | |
|---|---|
| нім. Adelheid von Löwenstein-Wertheim-Rosenberg | |
 | |
| Ім'я при народженні | Софія Амалія Адельгейда Луїза Йоганна Леопольдіна |
| Народилася |
3 квітня 1831[1][2] Кляйнгойбах, Мільтенберг, Нижня Франконія, Баварія |
| Померла |
16 грудня 1909[1][2] (78 років) Райдd, Острів Вайт, Південно-Східна Англія, Англія, Сполучене Королівство |
| Поховання | Монастир Сан-Вісенте-де-Фора і Pantheon of the House of Braganzad |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Баварія |
| Діяльність | черниця |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Браганса |
| Батько | Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг |
| Мати | Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька |
| Брати, сестри | Charles, 6th Prince of Löwenstein-Wertheim-Rosenbergd |
| У шлюбі з | Мігел I |
| Діти | Марія даш Невіш, Мігел, Марія Тереза, Марія Жозе, Адельгунда, Марія Анна, Марія Антонія |
 | |
Принцеса Софія Амалія Адельгейда Луїза Йоганна Леопольдіна фон Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг (нім. Sophie Amalie Adelheid Luise Johanne Leopoldine Prinzessin von Löwenstein-Wertheim-Rosenberg, 3 квітня 1831 — 16 грудня 1909) — принцеса Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька, донька спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Агнеси, дружина скинутого короля Португалії Мігела I.
Останні роки життя провела в чернецтві на острові Вайт у Великій Британії.
Біографія[ред. | ред. код]
Адельгейда народилась 3 квітня 1831 року у Кляйнгойбаху в Баварії. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та його дружини Агнеси Гогенлое-Лангенбурзької, з'явившись на світ за два роки після їхнього весілля. Згодом родина поповнилася сином Карлом. Головою роду в цей час був дід Адельгейди — Карл Томас. Мешкало сімейство у Кляйнгойбаху.
Батько був представником молодшої лінії Льовештайн-Вертгаймів — морганатичної гілки дому Віттельсбахів. В ході медіатизації початку XIX сторіччя вони втратили суверенність своїх графств, та їхні землі відійшли Баварії.
Матір померла пологами, коли доньці було 4 роки. Костянтин більше не одружувався. Він проводив час на полюванні, у мандрівках та фактично управляв землями роду, розширивши їх шляхом придбання Лазень у Богемії та цілющих джерел поблизу Бездружице. Його не стало наприкінці 1838 року.
Після смерті батьків Адельгейда та Карл виховувалися дідом та бабусею з батьківського боку. Зрештою, восени 1849 Карл став головою роду.
У 20 років Адельгейда взяла шлюб із 48-річним королем Португалії у вигнанні Мігелом. Весілля відбулося 24 вересня 1851 року у замку Льовештайнів у Кляйнгойбаху. Наречений був висланий із Португалії ще у 1834 році та позбавлений прав на престолонаслідування, а також мав двох позашлюбних доньок віку Адельгейди.
У подружжя народилося семеро дітейː
- Марія даш Невіш (1852—1941) — дружина інфанта Іспанії Альфонса Карлоса, претендента на іспанський та французький престоли, дітей не мала;
- Мігел (1853—1927) — герцог Браганса, був двічі одруженим, мав одинадцятеро дітей від обох шлюбів;
- Марія Тереза (1855—1944) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга, мала двох доньок;
- Марія Жозе (1857—1943) — дружина герцога Баварії Карла Теодора, мали п'ятеро дітей;
- Адельгунда (1858—1946) — дружина принца Бурбон-Пармського Генріха, дітей не мала;
- Марія Анна (1861—1942) — дружина великого герцога Люксембургу Вільгельма IV, мала шістьох доньок;
- Марія Антонія (1862—1959) — дружина титулярного герцога Парми Роберта I, мала дванадцятеро дітей.
Мешкало сімейство у замку Броннбах у Великому герцогстві Баденському. Колишнього короля часто навідували португальці, проте спроб повернути владу він більше не робив. Родинне життя було сповненим любові, тихим та гармонійним. Мігел проявив себе як зразковий сім'янин[3]. Разом подружжя провело 15 років до самої смерті Мігела у листопаді 1866 року.
Адельгейду змальовували як дуже амбіційну та релігійну жінку. Наступні роки вона присвятила вихованню та освіті дітей, а також влаштуванню вигідних шлюбних партій для них. Сама більше не одружувалася.
Її старша донька вийшла заміж за карліста Альфонсо-Карлоса де Бурбона, і в Іспанії Адельгейду звинувачували у змові на користь зятя, тому до її присутності на іспанських землях місцева влада відносилася підозріло[4].
У 1895 році принцеса оселилася в Солемському абатстві у Солемі на північному заході Франції[5]. 12 червня 1897 року стала черницею-бенедиктинкою. Через французькі антирелігійні закони на початку ХХ століття чернеча спільнота переїхала до Коузу на острові Вайт у Великій Британії, а зрештою знайшла притулок у Райді. У 1909 році Адельгейду там навідали онуки Зіта та Франческа Бурбон-Пармські, які прибули до Англії для завершення освіти[6].
16 грудня 1909 року Адельгейда пішла з життя. Була похована на прилеглому до монастиря цвинтарі у Райді. У 1967 році її прах літаком доправили до Португалії, де перепоховали у Пантеоні дому Браганса у церкві Сан-Вісенте-де-Фора у Лісабоні. Поруч був перепохований Мігел[7].
Генеалогія[ред. | ред. код]
Домінік Костянтин Льовенштайн.jpg) | Леопольдіна Гогенлое-Бартенштайнська | Йозеф Ніклаус цу Віндіш-Грец | Леопольдіна Аренберзька | Крістіан Альбрехт Гогенлое-Лангенбурзький | Кароліна Штольберг-Ґедернська | Йоганн Крістіан II Сольмс-Барутський | Фредеріка Луїза Росс цу Кьостриць | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Томас Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг | Софія Віндіш-Грец | Карл Людвіг Гогенлое-Лангенбург | Амалія Генрієтта Сольмс-Барутська.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг | Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Адельгейда | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124735126 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Історичний словник Португалії. Мігел I [1] [Архівовано 4 лютого 2013 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Стаття «La princesa Adelaida, una vida dedicada a sus hijos» від 16 вересня 2016 [2] [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Згодом в цьому ж абатстві взяли постриг три її онучки.
- ↑ Friedrich Weissensteiner: Frauen auf Habsburgs Thron — Kaiserin Zita, Kaiserin ohne Reich. Ueberreuter, Wien, стор. 155—157
- ↑ Церква Сан-Вісенте-де-Фора [3] [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Paul Siebertz: Karl Fürst zu Löwenstein. Ein Bild seines Lebens und Wirkens, Kösel und Pustet Verlag München, 1924
Посилання[ред. | ред. код]
- Династія Браганса (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 24 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Адельгейди Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзької [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Мігела де Браганси [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
|
