Адлер Георгій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адлер Георгій Петрович
Народився 1886
Помер 1965
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність військовослужбовець
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь авіаційна промисловість
Нагороди
Георгіївський хрест

Георгій Петрович Адлер (18861965) — київський авіаконструктор. Член Київського товариства повітроплавання. Працював в конструкторському бюро Ігоря Сікорського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1886 році. Під час навчання в Київському політехнічному інституті у 1903–1909 роках створив ряд вдалих моделей планерів. Був членом Київського товариства повітроплавання, де брав участь у роботах над літаком Билінкіна, Сікорського.[1]

У 1912 році разом із Ігорем Сікорським працював на РБВЗ над проектами знаменитого авіаконструктора. У 1913 році закінчив школу пілотів ИВАК.

З початком Першої світової війни пішов на фронт добровольцем. Був рядовим Севастопольського авіаційного загону. 25 листопада 1914 отримав диплом льотчика у Севастопольській військовій авіаційній школі. 13 березня 1915 вдало пройшов іспити на звання військового льотчика і 20 березня 1915 був направлений до 28-го корпусного авіаційного загону.

Проявив себе хоробрим і вмілим авіатором, отримав звання старшого унтер-офіцера і був нагороджений Хрестом ордена Св. Георгія 4-го ступеню.

Після важкого поранення повернувся до інженерної діяльності, якою займався і в радянський час.

Георгій Адлер брав участь у випробуваннях літака С-6А, а також входив до конструкторського бюро Сікорського, яке розробляло С-7.

Морський льотчик Н. А. Яковицький, що був начальником 1-го морського винищувального загону, який діяв на Північній Двіні, у 1919 році писав, що в 1917–1918 рр. Адлер розробляв одномісний аероплан на поплавках з мотором Рон. Удалось виготовити фюзеляж з шасі і рамою для двигуна, оперенням і не обтягнутими крилами.

Син Георгія Петровича Адлера — Адлер Євген Георгійович, теж став авіаційним конструктором.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • The Russian Military Air Fleet in World War I: Victories, Losses, Awards (Vol.2) by August G. Blume
  • Александров А. О. Воздушные суда Российского императорского флота 1894–1917. Аппараты Щетинина и Григоровича — СПб.: БСК, 1998
  • Офицерская школа авиации. 1914–1920 — М.: Охотник, 2010
  • Михеев В. Р., Катышев Г. И., Сикорский И. — СПб.: Политехника, 2003

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Витоки української авіації. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 30 квітня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]