Айша Лемсін
| Айша Лемсін | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Aïcha Lemsine | ||||
| Народилася |
1942 Тебесса, Алжир | |||
| Країна |
 Алжир | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, активістка за права жінок | |||
|
| ||||
Аїша Лайді (нар. 1942), відома під криптонімом Лемсін — алжирська письменниця французькою мовою, журналістка та феміністка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Айша Лайді народилася 1942 року поблизу Тебесси.[1] Вона обиралася віцепрезиденткою Всесвітньої жіночої організації за права, літературу та розвиток і працювала в Міжнародному жіночому комітеті ПЕН-клубу.[2] Айша Лемсін була змушена залишити Алжир, оскільки ісламські бойовики вважали її неблагонадійною.[1][3]
Її чоловік, Алі Лаїді, обіймав посаду посла Алжиру в Іспанії (1965—1970), Йорданії (1977—1984), у Великій Британії та Ірландії (1984—1988) і Мексиці (1988—1991).[4]
Творчість[ред. | ред. код]
Лемсін — авторка романів та есе. Також вона багато писала для алжирської преси та до закордонних газет.[5] Вона спеціалізується на історії ісламу, політичному ісламізмі та правах мусульманок. її регулярно запрошували брати участь у семінарах і конгресах по всьому світу.[6]
Перші два романи Лемсін засновані на подіях часів Війни за незалежність Алжиру.[7] Її роботи перекладено іспанською, португальською, арабською та англійською мовами.[1]
У 1995 році Лемсін отримала грант Геллмана-Гаммета від організації Human Rights Watch на підтримку своєї літературної творчості.[3][1]
Лемсін одружена з дипломатом Алі Лайді.[1]
Творчий псевдонім Лемсін складається з арабських літер (ل вимовляється як «lām») (L) та (س вимовляється як «sīn») (S), які є першими літерами її прізвища в шлюбі та дошлюбного прізвища.[8]
Роман Ла Хризаліда[ред. | ред. код]
У романі «Хризаліда» Айша Лемсін описує еволюцію алжирського суспільства та жінок через життя кількох поколінь алжирської родини. Ця книга, опублікована французькою мовою, стала першим романом алжирської жінки через 14 років після проголошення національної незалежності Алжиру. Твір викрив протиріччя між реальним становищем жінок у країні та Конституцією, яка проголошувала «егалітарний соціалізм», де "…гарантуються основні свободи та права людини і громадянина. Забороняється будь-яка дискримінація за ознакою статі, раси чи професії" (ст. 39).[9]
Книга була заборонена в Алжирі. Міністерство «побутових та ісламських справ» направило жандармів вилучити «Хризаліда» зі стенду «Видання для жінок», представлену на першій міжнародній виставці. Офіційна цензура тоді була скоординована з агресивною критикою, розпочатою групою університетських викладачок, які назвали книгу «рожевим і неоколоніалістичним романом» і навіть «антипатріотичним».
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Graebner, Seth. Encyclopedia of African Literature. New York and London: Routledge, 2003.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- La chrysalide: Chroniques algeriennes, роман (1976), перекладено англійською як «The Chrysalis»
- Ciel de porphyre, роман (1978), перекладений англійською як «Під небом Порфіру»
- Ordalie des voix, есе (1983)
- Au Cœur du Hezbollah, есе (2008) («У серці Хезболли»)[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Alfaro, Margarita; Mangada, Beatriz (2014). Atlas literario intercultural. Xenografías femeninas en Europa (ісп.). с. 75. ISBN 978-8483593196.
- ↑ Naylor, Phillip C (2015). Historical Dictionary of Algeria. с. 354. ISBN 978-0810879195.
- ↑ а б Bertucci, Mary Lou (1996). Encyclopedia of Human Rights. с. 670. ISBN 1560323620.
- ↑ OVERVIEWAïcha Lemsine
- ↑ Aïcha Lemsine
- ↑ Nationalité : AlgérieNé(e) à : Lemencha, 1942Biographie :
- ↑ Schirmer, Robert; Gikandi, Simon (2003). Encyclopedia of African Literature. с. 399. ISBN 1134582234.}
- ↑ Room, Adrian (2012). Dictionary of Pseudonyms: 13,000 Assumed Names and Their Origins. с. 283. ISBN 978-0786457632.
- ↑ Aïcha LemsineLa ChrysalideChroniques algériennes
- ↑ Talhami, Ghada Hashem (2013). Historical Dictionary of Women in the Middle East and North Africa. с. 214—15. ISBN 978-0810868588. Архів оригіналу за 2 June 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Lemsine, Aicha (June 1995). Muslim Scholars Face Down Fanaticism. Washington Report on Middle East Affairs.