Аколазія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аколазія (грец. ακολασία — хтивість) — гріх надмірності, коли бажання не обмежуються розумом.

За Арістотелем (зустрічається у «Нікомаховій етиці»), поміркована людина уникає цієї вади, вдовольняючи свої бажання тільки до правильної міри.

Протилежна філософська категорія — софросюне.

Див. також

[ред. | ред. код]