Алтайський степ і напівпустеля
 Акжар, район Тарбагатай — арка села
| |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
| Країни | Казахстан, Китай |
 Територія екорегіону (фіолетовий)
| |
Екорегіон Алтайських степів і напівпустель (ідентифікатор WWF: PA0802), як вказує його назва, розташований у перехідній зоні між степом і напівпустелею, підтримуючи рідкісну траву і чагарники. Територія відносно не освоєна, сільське господарство представлене переважно пасовищним тваринництвом. У западинах є кілька неглибоких озер, які використовують перелітні птахи.[1][2][3]
Розташування та опис[ред. | ред. код]
Екорегіон розташований між степом на півдні (Емельська долина) і хвойними лісами на півночі (алтайський гірський ліс і лісостеп). На заході розташований казахський напівпустельний екорегіон, а на сході — напівпустеля Джунгарського басейну та озеро Зайсан. На північному сході екорегіону протікає річка Іртиш, а на півдні — гори Тарбагатай.[2]ptember 14, 2019.</ref> Невелика частина екорегіону досягає Китаю.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат екорегіону — вологий континентальний клімат, тепле літо (Класифікація кліматів Кеппена (Dfb)). Цей клімат характеризується великими сезонними перепадами температур і теплим літом (принаймні чотири місяці в середньому понад 10 °C (50 °F), але жоден місяць не перевищує 22 °C (72 °F).[4][5]
Флора і фауна[ред. | ред. код]
Ґрунтовий покрив — луки, чагарники та голі скелі. Використання землі для вирощування худоби створює тиск на дику природу. Хребет Манрак на південному сході регіону є важливою територією для птахів, де виявлено 121 вид.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Altai steppe and semi-desert (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ а б Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Altai steppe and semi-desert (англ.). European Commission, Joint Research Centre, Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Manyrak Mountains (англ.). Birdlife International. Процитовано 23 березня 2020.