Координати: 50°46′31″ пн. ш. 27°21′27″ сх. д. / 50.77528° пн. ш. 27.35750° сх. д. / 50.77528; 27.35750

Анастасівка (Звягельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Анастасівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Городницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080070020056872
Облікова картка с. Анастасівка
с. Анастасівка (до 2016 р.) 
Основні дані
Засноване 1898
Населення 62 (2001)
Площа 0,393 км²
Густота населення 157,76 осіб/км²
Поштовий індекс 11813[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°46′31″ пн. ш. 27°21′27″ сх. д. / 50.77528° пн. ш. 27.35750° сх. д. / 50.77528; 27.35750
Середня висота
над рівнем моря
181 м
Водойми р. Случ
Місцева влада
Адреса ради вул. Заводська, 8, смт Городниця, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11714
Карта
Анастасівка. Карта розташування: Україна
Анастасівка
Анастасівка
Анастасівка. Карта розташування: Житомирська область
Анастасівка
Анастасівка
Мапа
Мапа

Анастасі́вка (раніше — Анастазівка-Велика, Велика Анастазівка) — село в Україні, у Городницькій селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 62 особи (2001). До 1954 року — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Село нанесене на «Атлас української мови»[2].

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття поселення налічувало 26 дворів та 187 жителів[3], у 1906 році — 230 жителів та 32 двори[4].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 220 осіб, кількість дворів — 58[5].

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення ради, станом на 1 грудня 1989 року, складала 300 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради складала 62 особи[6].

Історія

[ред. | ред. код]

Селом почергово володіли князі Корецькі, Чорторийські, Любомирські, Руліковські. В кінці 19 століття — Анастазівка-Велика, село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту, за 33 версти (35 км) від Новограда-Волинського, входило до православної парафії Сторожева[7][3].

У 1906 році — Анастазівка-Велика (рос. Анастазовка-Большая), слобода Городницької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 31 версту, до волосного центру, містечка Городниця — 7 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в міст. Городниця[4].

У 1923 році слобода Велика Анастазівка увійшла до складу новоствореної Городницької сільської ради, котра 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Городницького району Житомирської округи[8]. Розміщувалося за 5 верст від районного центру, міст. Городниця та 3,5 версти від сільської ради[5]. В проміжку 1926—31 років у селі була утворена Анастасівська сільська рада Городницького району[8][9].

11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Анастасівської сільської ради, село увійшло до складу Лучицької сільської ради Городницького району. В складі сільської ради входила до Ярунського (28.11.1957 р.), Ємільчинського (29.11.1957 р.) та Новоград-Волинського (15.09.1958 р.) районів[8].

5 серпня 2016 року, внаслідок добровільного об'єднання сільських рад, село увійшло до складу новоствореної Городницької селищної територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 11 січня 2020.
  2. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
  3. а б Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том перший (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 54. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 27 грудня 2021.
  4. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 20 лютого 2022.
  5. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир. 1923. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
  6. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  7. Anastaziówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 25. (пол.)
  8. а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 190. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 5 лютого 2021.
  9. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. Процитовано 5 лютого 2021.
  10. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]