Андрейково (Смоленська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андрейково
рос. Андрейково
Місцева школа
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Смоленська область
Муніципальний район Вяземський
Поселення Андрейковське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 66205804001
Код ЗКТМО: 66605404101
Основні дані
Час заснування 1859
Перша згадка: 1859
Населення 1589 осіб (2011 рік)
Площа 1,39 км²
Густота населення 1101,4 осіб/км²
Поштові індекси 215158
Телефонний код +7 48131
Географічні координати: 55°14′04″ пн. ш. 34°15′51″ сх. д. / 55.234444444471776592° пн. ш. 34.26416666669477706° сх. д. / 55.234444444471776592; 34.26416666669477706Координати: 55°14′04″ пн. ш. 34°15′51″ сх. д. / 55.234444444471776592° пн. ш. 34.26416666669477706° сх. д. / 55.234444444471776592; 34.26416666669477706
Часовий пояс UTC+3
Влада
Вебсторінка andrejkovo.ru
Мапа
Андрейково (Росія)
Андрейково
Андрейково

Андрейково (Смоленська область)
Андрейково
Андрейково

Мапа

Андрейково (рос. Андрейково) — село Вяземського району Смоленської області Росії. Входить до складу Андрейковського сільського поселення. Населення — 1589 осіб (2011 рік).

Розташоване у східній частині Смоленщини за 500 метрів на північ від районного центру — міста Вязьми на автомагістралі М1 «Білорусь». Адміністративний центр однойменного сільського поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадується у 1859 році, як сільце Новосельської волості.

До 1869 році було маєтком вяземського купця Плетнікова. В цей час Андрейково було дачею з фермою, на якій працювало декілька робочих, була невелика кількість рогатої худоби і коней та велика зграя мисливських собак. На території села було два поміщицьких будинки, які не збереглися.

У серпні 1918 року на території села сформувалася латиська колонія, яка згодом була переобладнана у радгосп «Андрейково», першим директором якої став Плате Оскар Петров.

З 6 жовтня 1941 року до 12 березня 1943 року під німецькою окупацією. У другій світовій війні брали участь жителі села, зокрема 254 односельців загинули на фронтах. У 1961 році було відкрито символічний меморіальний обеліск на честь полеглих вояків.

З 1964 року у селі діє бібліотека. У лютому 1965 року відкрито агрохімлабораторію.

У 1993 році відкрито історико-краєзнавчий музей на базі школи, у якому зібраний великий матеріал з історії села.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]