Анна Луцюк
| Анна Луцюк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
24 травня 1989 (35 років) Баїв | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Alma mater | Луцький педагогічний коледж | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 2001-наш час | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
| ||||
Анна Ярославівна Луцюк (24 травня 1989 с. Баїв, Луцький район, Волинська область)[1] — українська письменниця, культурна менеджерка та літературна агентка.
Біографія[ред. | ред. код]
Анна Луцюк народилась 24 травня 1989 року у селі Баїв, що у Волинській області. У 2008 р. закінчила Луцький педагогічний коледж.[1]
Публікувалася у колективних збірках, антологіях. Авторка трьох поетичних книжок «В ополонці вербових котиків» (2003), «Імпровізація русалки» (2007), «Дефрагментація тиші» (2011)[1] Тексти перекладені польською, болгарською, білоруською та англійською мовами. Учасниця всеукраїнських нарад молодих літераторів, що проходили в Ірпені (2003) та в Коктебелі (Крим, 2005).
Організаторка літературної сцени фестивалю «Бандерштат» (2008-2017 рр, Луцьк) та упорядниця збірки «Бандерштатна антологія».[1] Протягом 2015-2020 працювала у книгарні «Є» (Луцьк). Кураторка програми Міжнародного літературного фестивалю Фронтера. Координаторка відеопроєкту «Фронтера: Говорить Волинь» про знакові події, місця і людей Великої Волині [2] Є членкинею літературної студії «Лесин кадуб».[3] З 2020 проживає у Львові, протягом 2020-2023 рр. працювала менеджеркою подій у Видавництві Старого Лева та харківському видавництві «Vivat»
Засновниця літературної майстерні КолоСлово. З 2023 року співпрацює з українськими письменниками як літературна агентка: [4]
«Перший рукопис – сокровенна річ. Він може бути неідеальним, потребувати допрацювань, можливо, його ніколи не видадуть. Але, будь ласка, ставтеся до нього з повагою, і співпрацюйте з тими, для кого це теж основа комунікації. Інколи вогник таланту треба роздмухати, підкинути ще дрів і досвіду, аби на ваше світло йшли сотні, тисячі читачів. Моя основна порада – писати. Писати серцем, писати з пристрастю про те, що додає блиску в очах. Не загравати з аудиторією, не підлаштовуватися під тренди. Так, важливо рухатися з часом в унісон, але дозволяйте собі випереджати і задавати тон. Відкривайтеся новим можливостям, експериментуйте з формою, звучіть на різних майданчиках онлайн і наживо. Але в першу чергу дослухайтеся до себе і рухайтеся у своєму темпі власним шляхом. Ви не станете другим Максом Кідруком чи Оксаною Забужко, але ви можете стати собою. Якщо обрали бути письменником/письменницею, то напишіть унікальну історію своїм життям.»[5].
Виховує доньку Вишену.[3]
Творчість[ред. | ред. код]
- Поетична добірка про війну від українських письменників [6] (білоруське інтернет-видання «Taubin», 2022; переклад Андрей Хадановіч)
- Поетична добірка про війну від українських письменників «А для цього болю в мене для вас нема назв»: вірші та ілюстрації (інтернет-видання «Тиктор-медіа», 2022)[7]
- Антологія «Invasion» Ukrainian Poems about the War (Ірландія, 2022: Survision Books; переклад Анатоль Кудрявицький)
- Поетична добірка «Гарбузова жінка» (Часопис «Дзвін», Львів, 2019)
- «Бандерштатна антологія» (Луцьк, 2015: Твердиня)
- «Квіткова антологія» (зб.укр.поезії про квіти, Брустурів: Дискурсус,2013)
- Антологія «Нова украинска поезия» (Болгарія, 2012: Мультипринт; переклад Dimitar Hristov)
- Літературно-мистецький проєкт «Щоденник. Re: make» (Київ, 2012: Фенікс)
- Збірка поезій «Дефрагментація тиші» (Луцьк, 2011: Твердиня)
- Антологія молодих українських поетів «Літпошта» (Київ, 2009: Видавництво Жупанського)
- Польсько-українська антологія «Дотик» (Польща, Плешев, 2009)
- Збірка поезій «Імпровізація русалки» (Луцьк, 2007: Твердиня)
- Антологія літературної студії Лесин кадуб «13 × 13» (Луцьк, 2007)
- Збірка поезій «В ополонці вербових котиків» (Луцьк, 2003: Волинська обласна друкарня)
- Антологія «Двадцять пригорщ з Лесиного джерела» (Луцьк, 2001)
Відзнаки та стипендії[ред. | ред. код]
- 2011 р. — Лауреатка обласного літературного конкурсу «Неповторність»[1]
- 2011 р. — Лауреатка конкурсу молодіжної поезії пам'яті Леоніда Кисельова у номінації «Крила Ганімеда» (II місце)
- 2022 р. — Стипендіатка програми підтримки українських літераторів від PEN-Ukraine[8]
- 2023 р. — Стипендіатка резиденції «Spaces of freedom» (Асоціація КРОКОДИЛ, Белґрад, Сербія, 2023)[9]
- 2023 р. — Стипендіатка резиденції за підтримки Goethe-Institut та «Artist at Risk» (Саарбрюкен, Німеччина, 2023).
- 2024 р. — Стипендіатка резиденції Українського Народного Дому (Перемишль, Польща, 2024).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Енциклопедія сучасної України. Луцюк Анна Ярославівна
- ↑ Фронтера: Говорить Волинь
- ↑ а б Ганна Луцюк: У мене дві доньки – книгарня і Вишена. Вони завжди конкурують за увагу. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- ↑ Ви не станете другим Максом Кідруком чи Оксаною Забужко, але ви можете стати собою
- ↑ Анна Луцюк: «Ви не станете другим Максом Кідруком чи Оксаною Забужко, але ви можете стати собою». Посестри: українська і польська література. Процитовано 5 жовтня 2023.
- ↑ «Мёртыя шыхтуюцца ў Лінію Жыцьця»
- ↑ «А для цього болю в мене для вас нема назв»: вірші та ілюстрації
- ↑ Оголошено переможців другого етапу програми стипендій для українських письменників, перекладачів та літературних критиків
- ↑ ANNA LUTSIUK – 121TH KROKODIL’S WRITER-IN-RESIDENCE
Посилання[ред. | ред. код]
- Слапчук В. Дівчинка між Великою та Малою Ведмедицями // Луцюк Г. В ополонці вербових котиків. Лц., 2003.
|
