Антибіотик широкого спектру дії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кольорове зображення електронної мікроскопії стійкого до метициліну золотистого стафілокока (МРЗС (MRSA)[en]), бактерії, на яку зазвичай впливають антибіотики широкого спектра дії

Антибіотик широкого спектра дії — це лікувальний засіб з групи антибіотиків, який діє на дві основні групи бактерій, грампозитивні та грамнегативні,[1] або будь-який антибіотик, який діє проти широкого спектра хвороботворних бактерій.[2]

Ці ліки використовуються, коли підозрюється бактеріальна інфекція, але група бактерій невідома (також називається емпіричною терапією[en], або коли підозрюється інфекція кількома групами бактерій. Це на відміну від антибіотиків вузького спектра дії[en], які ефективні лише проти певної групи бактерій.[3] Незважаючи на те, що потужні антибіотики широкого спектра дії[en] створюють певні ризики, зокрема порушення власних, нормальних бактерій і розвиток антимікробної стійкості. Прикладом широко використовуваного антибіотика широкого спектра дії є ампіцилін.[3]

Бактеріальні мішені[ред. | ред. код]

Антибіотики часто групують за їх здатністю діяти на різні групи бактерій. Хоч бактерії біологічно класифікуються за допомогою таксономії[en], бактерії, що викликають хвороби, історично (патогенні бактерії) класифікують за їхнім мікроскопічним виглядом і хімічною функцією.

За морфологією, організм може бути класифікований як коки, диплококи, бацили (також відомі як «палички»), спіралеподібні або плеоморфні.

Додаткова класифікація — за здатністю бактерій сприймати фарбування за Грамом і протизабарвлення; бактерії, які поглинають кристалічний фіолетовий барвник, називаються «грампозитивними», ті, які поглинають лише контрфарбування, є «грамнегативними», а ті, які залишаються незабарвленими, називаються «атиповими».

Подальша класифікація включає їх потребу в кисні (тобто, аеробні чи анаеробні), моделі гемолізу або інші хімічні властивості.

Найбільш часто зустрічаються групи бактерій: грампозитивні коки, грамнегативні палички, атипові бактерії та анаеробні бактерії.[4]

Антибіотики часто групують за їх здатністю діяти на різні групи бактерій. Наприклад, цефалоспорини І покоління в основному ефективні проти грампозитивних бактерій, тоді як цефалоспорини IV покоління, як правило, ефективні проти грамнегативних бактерій.

Емпірична антибіотикотерапія[ред. | ред. код]

Спрощена схема, що показує типові хвороботворні бактерії та антибіотики, які проти них діють.

Емпірична антибіотикотерапія стосується використання антибіотиків для лікування підозрюваної бактеріальної інфекції, незважаючи на відсутність специфічного бактеріального діагнозу. Завершальна діагностика виду бактерій часто відбувається за допомогою посіву крові, мокротиння або сечі, і може тривати 24—72 години.[5] Зазвичай антибіотики призначають після того, як у пацієнта було взято «зразок культур», щоб зберегти бактерії в зразку та забезпечити точний діагноз.[4] Крім того, деякі види можна ідентифікувати за допомогою аналізу сечі або калу.[4]

Ризики[ред. | ред. код]

Порушення нормального мікробіому[ред. | ред. код]

Існує приблизно 38 трильйонів мікроорганізмів, які колонізують організм людини.[6] Як побічний ефект терапії антибіотики можуть змінити нормальний вміст мікробів[en]) в організмі, атакуючи без розбору як патологічні, так і природні, корисні чи нешкідливі бактерії, що знаходяться в кишечнику, легенях і сечовому міхурі.[7] Вважається, що руйнування нормальної бактеріальної флори організму порушує імунітет, харчування та призводить до відносного надмірного росту деяких бактерій або грибків.[8] Надмірний ріст мікроорганізмів, стійких до ліків, може призвести до вторинної інфекції, такої як Clostridioides difficile («C. diff») або кандидозу («молочниця»).[3] Цей побічний ефект більш вірогідний при застосуванні антибіотиків широкого спектра дії, враховуючи їх більший потенціал порушувати більшу різноманітність нормальної флори людини.[7] Застосування доксицикліну при звичайних вуграх було пов'язане з підвищеним ризиком хвороби Крона[9], хоча пізніше дослідження вказало на зв'язок між звичайними вуграми та СРК незалежно від застосування антибіотиків.[10] Так само використання міноцикліну при звичайних вуграх було пов'язане з дисбактеріозом шкіри та кишечника.[11]

Приклади антибіотиків широкого спектра дії[ред. | ред. код]

У людей:

У ветеринарії ко-амоксиклав (у дрібних тварин); пеніцилін і стрептоміцин і окситетрациклін (у сільськогосподарських тварин); пеніцилін і потенційовані сульфаніламіди (у коней).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ory EM, Yow EM (July 1963). The use and abuse of the broad spectrum antibiotics. JAMA. 185 (4): 273—9. doi:10.1001/jama.1963.03060040057022. PMID 13940450.
  2. Clayton L. Thomas, ред. (1993). Taber's Cyclopedic Medical Dictionary (вид. 17th). F.A. Davis Co. ISBN 978-0-8036-8313-6.
  3. а б в Drugs and Pharmacology for Nurses (вид. 12th). Churchill Livingstone. 1997. ISBN 978-0-443-05249-1.
  4. а б в Kasper DL, Larry Jameson J, Hauser SL, Loscalzo J, Fauci AS, Longo DL (8 квітня 2015). Harrison's principles of internal medicine (вид. 19th). New York. ISBN 9780071802154. OCLC 893557976.
  5. Leekha S, Terrell CL, Edson RS (February 2011). General principles of antimicrobial therapy. Mayo Clinic Proceedings. 86 (2): 156—67. doi:10.4065/mcp.2010.0639. PMC 3031442. PMID 21282489.
  6. Sender R, Fuchs S, Milo R (2016). Revised Estimates for the Number of Human and Bacteria Cells in the Body. PLOS Biology. 14 (8): e1002533. doi:10.1371/journal.pbio.1002533. PMC 4991899. PMID 27541692.
  7. а б Oxford Concise Medical Dictionary (вид. 6th). Oxford University Press. 2003. ISBN 978-0-19-860753-3.
  8. Rafii F, Sutherland JB, Cerniglia CE (December 2008). Effects of treatment with antimicrobial agents on the human colonic microflora. Therapeutics and Clinical Risk Management. 4 (6): 1343—58. doi:10.2147/tcrm.s4328. PMC 2643114. PMID 19337440.
  9. Margolis, David J.; Fanelli, Matthew; Hoffstad, Ole; Lewis, James D. (2010). Potential association between the oral tetracycline class of antimicrobials used to treat acne and inflammatory bowel disease. The American Journal of Gastroenterology. 105 (12): 2610—2616. doi:10.1038/ajg.2010.303. ISSN 1572-0241. PMID 20700115.
  10. Taylor, Matthew T.; Margolis, David J.; Kwatra, Shawn G.; Barbieri, John S. (April 2023). A propensity score matched cohort study identifying an association of acne, but not oral antibiotic or isotretinoin use, with risk of incident inflammatory bowel disease. Journal of the American Academy of Dermatology. 88 (4): 841—847. doi:10.1016/j.jaad.2023.01.014. ISSN 1097-6787. PMC 10033360. PMID 36682724.
  11. Thompson, Katherine G.; Rainer, Barbara M.; Antonescu, Corina; Florea, Liliana; Mongodin, Emmanuel F.; Kang, Sewon; Chien, Anna L. (1 лютого 2020). Minocycline and Its Impact on Microbial Dysbiosis in the Skin and Gastrointestinal Tract of Acne Patients. Annals of Dermatology (англ.). 32 (1): 21—30. doi:10.5021/ad.2020.32.1.21. ISSN 1013-9087. PMC 7992645. PMID 33911705.
  12. Coon ER, Quinonez RA, Morgan DJ, Dhruva SS, Ho T, Money N, Schroeder AR (April 2019). 2018 Update on Pediatric Medical Overuse: A Review. JAMA Pediatrics. 173 (4): 379—384. doi:10.1001/jamapediatrics.2018.5550. PMID 30776069.
  13. McMullan BJ, Mostaghim M (June 2015). Prescribing azithromycin. Australian Prescriber. 38 (3): 87—9. doi:10.18773/austprescr.2015.030. PMC 4653965. PMID 26648627.