Антисемітський троп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антисемітські вигадки, вутки або міфи — це «сенсаційні повідомлення, спотворення чи вигадки »[1], які є наклепницькими щодо юдаїзму як релігії або євреїв як етнічної чи релігійної групи. Починаючи з середньовіччя, такі повідомлення були постійною мотивацією ширших антисемітських теорій змови.

Деякі антисемітські образи чи фальшиві звинувачення сягають часів народження християнства, як-от твердження про те, що євреї спільно відповідальні за розп'яття Ісуса. У середньовічній Європі масштаб антисемітських тропів розширився і став основою для регулярних переслідувань і формальних вигнань євреїв в Англії, Франції, Німеччині, Іспанії та Португалії. У ті часи поширеною була думка, що євреї викликали такі епідемії, як Чорна смерть, отруюючи колодязі. Євреїв також звинувачували в ритуальному вживанні крові християн.

Починаючи з 19 століття, вперше з’явилася думка, що євреї планували встановити контроль над світом і панувати над ним, пропагуючи капіталізм і займаючись банківською та фінансовою діяльністю. У 20-му столітті інші антисемітські тропи стверджували , що євреї несуть відповідальність за поширення комунізму та намагаються домінувати в ЗМІ. Ці антисемітські тропи, які мали політичний та економічний контекст, стали політичними міфами, центральними для світогляду Адольфа Гітлера, і зберігаються до наших днів[2][3][4][5].

Заперечення Голокосту також вважається антисемітською теорією змови через її позицію, що Голокост був обманом або спотворенням і був розроблений для просування інтересів євреїв та/або виправдання створення Держави Ізраїль[6][7].

Економічні та політичні тропи[ред. | ред. код]

Світове панування[ред. | ред. код]

Публікація «Протоколів сіонських мудреців» у 1903 році зазвичай вважається початком сучасної літератури про теорію змови[8].

Цей троп часто проявляється як у писаннях, так і в графічних зображеннях, які намагаються звинуватити євреїв (або їхніх прихильників) у спробах контролювати світ за допомогою підлих засобів. Приклади таких зображень включають нацистські карикатури, які зображують євреїв у вигляді восьминогів, що оточують земну кулю. Більш свіжим прикладом є передрук у 2001 році в Єгипті антисемітського тексту Генрі Форда «Міжнародний єврей» із тим самим зображенням восьминога на передній обкладинці[9].

Серед найперших спростувань «Протоколів» як підробки була серія статей, надрукованих у лондонській «Таймс» у 1921 році. Ця серія показала, що велика частина матеріалу в «Протоколах » була плагіатом із «Діалогу в пеклі між Макіавеллі та Монтеск’є», попередньої політичної сатири, яка не мала антисемітської теми. Починаючи з 1903 року, коли «Протоколи » вперше були надруковані, їх перші видавці надавали розпливчасті й часто суперечливі свідчення, в яких докладно пояснювалося, як вони отримали свої копії оригінального рукопису, про який ходять чутки[10].

Текст популяризували прихильники царського режиму. Такі прихильники, намагаючись дискредитувати більшовицький рух, який прийшов на зміну їхньому режиму, стверджували, що євреї були змовниками російської революції та утримували владу в більшовицькому режимі, що пізніше підхопили нацисти[11]. У протоколах робиться помилковий висновок, що комунізм був сфабрикований євреями з метою розпалювання політичної революції для дестабілізації суспільства, зрештою отримання контролю та встановлення репресивної транснаціональної політичної системи серед хаосу[12]. Визначаючи євреїв як центральну потураючу силу, протоколи розвивали та популяризували теорію єврейського панування заради збереження монархічних систем, звинувачуючи євреїв у спробі підірвати християнство. Таким чином антисемітський троп світового панування став зброєю в давній тенденції використовувати євреїв як цапів відпущення, перетворивши це на теорію змови. Цей характерний вид єврейського цапа відпущення намагався звільнити занепокоєння через нестабільність і політичні зміни в суспільстві — особливо розрив, який загрожував групам і урядам, які історично перебували при владі та перебували в більшості — шляхом розгляду соціальних змін як інтриги євреїв, які прагнуть підірвати статус кво[13].

Ці звинувачення швидко поширилися на Захід з 1920 року. Велика депресія та піднесення нацизму були важливими подіями в історії «Протоколів», і містифікацію продовжували публікувати та поширювати, незважаючи на її розвінчання. Незважаючи на те, що численні незалежні розслідування неодноразово доводили, що «Протоколи » є плагіатом і літературною підробкою, містифікація все ще часто цитується та передруковується антисемітами, а іноді використовується як доказ нібито єврейської кабали антисемітськими групами в Сполучених Штатах. і на Близькому Сході[14][15].

Нацистські пропагандисти, звинувачуючи «міжнародне єврейство» у змові та продовженні Другої світової війни через його нібито контроль над урядами союзників, погрожували знищити євреїв як виправдану відплату[16].

Ще одна змова про світове панування має назву Сіоністський окупаційний уряд (ZOG) та інші назви, і вона стверджує, що євреї таємно контролюють уряди західних держав[17][18]. Вираз використовується групами білих расистів, білих націоналістів, ультраправих, нативістів[19], чорних націоналістів[20] або антисемітських груп у Сполучених Штатах[21][22][23][24][25][26] і Європа[27], а також ультранаціоналісти, такі як «Свобода» в Україні[28][29].

Див. також[ред. | ред. код]

QAnon

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Julius, Anthony (2010). Trials of the Diaspora: A History of Anti-Semitism in England. New York: Oxford University Press. с. 67.
  2. ↑ Levy, Richard (2005). Antisemitism: a historical encyclopedia of prejudice. с. 55. ISBN 1-85109-439-3.
  3. ↑ Baker, Lee D. (2010). Anthropology and the Racial Politics of Culture. Duke University Press. с. 158. ISBN 978-0822346982.
  4. ↑ Waltman, Michael; John Haas (2010). The Communication of Hate. Peter Lang. с. 52. ISBN 978-1433104473.
  5. ↑ Who runs Hollywood? C'mon. Los Angeles Times. 19 грудня 2008.
  6. ↑ "Denial": how to deal with a conspiracy theory in the era of 'post-truth'. Cambridge University Press. 16 лютого 2017.
  7. ↑ Doward, Jamie (22 січня 2017). New online generation takes up Holocaust denial. The Observer.
  8. ↑ Boym, Svetlana (Spring 1999). Conspiracy theories and literary ethics: Umberto Eco, Danilo Kis and The Protocols of Zion. Comparative Literature. 51 (2): 97—122. doi:10.2307/1771244. JSTOR 1771244.
  9. ↑ Examples of antisemitism in both the Arab and Muslim world. intelligence.org.il. Israel: Intelligence and Terrorism Information Center, Center for Special Studies. Архів оригіналу за 3 July 2007. Процитовано 24 вересня 2006.
  10. ↑ Spargo, John (1921). The Jew and American Ideals. New York: Harper. с. 20–40.
  11. ↑ Alderman, G. (1983). The Jewish Community in British Politics. Oxford: Clarendon Press. с. 102.
  12. ↑ Mendes, Philip (2010). Debunking the myth of Jewish communism.
  13. ↑ Richard Frankel, "One Crisis Behind? Rethinking Antisemitic Exceptionalism in the United States and Germany." American Jewish History 97.3 (July 2013): 235-258.
  14. ↑ Dissemination of racist and antisemitic hate material on television programs. domino.un.org. United Nations Economic and Social Council. Архів оригіналу за 27 травня 2007. Процитовано 30 вересня 2005.
  15. ↑ Schwarz, Sidney (2006). Judaism and Justice: The Jewish Passion to Repair the World. Jewish Lights Publishing. с. 96. ISBN 1-58023-312-0. One of the most widely distributed antisemitic tracts in history is The Protocols of the Elders of Zion, a book of canards which was authored in the nineteenth century and portrays Jews as conspiring to seek global dominance. Similarly, American-based racist groups frequently accused Jews of controlling both banks and public officials during the 20th century.
  16. ↑ Herf, Jeffrey (2005). The 'Jewish War': Goebbels and the Antisemitic Campaigns of the Nazi Propaganda Ministry. Holocaust and Genocide Studies. 19 (1): 51—80. doi:10.1093/hgs/dci003.
  17. ↑ ZOG. Anti-Defamation League. Процитовано 24 квітня 2017.
  18. ↑ Larsson, Stieg (7 січня 2014). The Expo Files: Articles by the Crusading Journalist. London, England: Quercus. с. 29. ISBN 978-1-62365-065-0. Процитовано 21 квітня 2019.
  19. ↑ Perimutter, Dawn (2004). Investigating Religious Terror and Ritualistic Crimes. с. 49. ISBN 9781420041040.
  20. ↑ Farrakhan compares Jews to termites, says Jews are 'stupid'. The Jerusalem Post. 17 жовтня 2018.
  21. ↑ Daniels, Jessie (1997). White Lies: Race, Class, Gender and Sexuality in White Supremacist Discourse. Abingdon, England: Routledge. с. 45. ISBN 0-415-91289-X.
  22. ↑ Bronner, Stephen Eric (2000). A Rumor About the Jews: Reflections on Antisemitism and The Protocols of the Learned Elders of Zion. London: Palgrave Macmillan. с. 136. The National States Rights Party and the California Noontide Press distributed The Protocols during the 1970s and it is still hailed by representatives of right-wing militias: William Luther Pierce, author of the neofascist bestseller The Turner Diaries, for example, identifies the American state as a 'Zionist Occupation Government'.
  23. ↑ Brasher, Brenda (2001). Encyclopedia of Fundamentalism. Abingdon, England: Routledge. с. 305. With the racist and anti-Semitic theology of Christian Identity as their justification, they blame the Jewish Antichrist, or the Zionist Occupation Government (ZOG), which rules in Washington, taking its orders from internationalist Jews in Israel, the United Nations, and the Fortune 500. Attracting old-line hate groups like the Ku Klux Klan and inspiring newer ones like the Aryan Nation Alliance ..., the militia and Patriot movements have helped to legitimize racist and anti-Semitic hate groups
  24. ↑ Perry, Barbara (2003). Hate and Bias Crime. Abingdon, England: Routledge. с. 325. vivid philosophy of White supremacy, including the belief that the United States is manipulated by foreign Jewish interests collectively known as the Zionist Occupation Government (ZOG). With this conspiracy theory, the strain is 'explained' (for example, the Jews are behind multicultural curricula), and the solution is presented: hate crimes and race war.
  25. ↑ Pilch, Richard F; Zilinskas, Raymond A (2005). Encyclopedia of Bioterrorism Defense. Hoboken, New Jersey: Wiley. с. 114. The importance of Christian Identity (CI) in the context of bioterrorism is that it has been openly embraced by certain U.S. right-wing 'militia' and terrorist cells whose members have expressed interest in acquiring or utilizing pathogens and toxic chemical agents ... as weapons against their opponents, including representatives of the 'Zionist Occupation Government' (ZOG) that they feel is controlled by 'satanic' Jews.
  26. ↑ Sauter, Mark; Carafano, James (2005). Homeland Security. New York City: McGraw Hill Education. с. 122. The Order, a faction of the Aryan Nations, seized national attention during the 1980s. The tightly organized racist and anti-Semitic group opposed the federal government, calling it the 'ZOG', or Zionist Occupation Government.
  27. ↑ Weitz, Eric; Fenner, Angelica, ред. (2004). Fascism and Neofascism: Critical Writings on the Radical Right in Europe. Studies in European Culture and History. London, England: Palgrave Macmillan. с. 208. ISBN 978-1-40396659-9. the neo-Nazis have proclaimed themselves a white/Aryan resistance movement fighting the Zionist Occupation Government (ZOG) and racial traitors.
  28. ↑ Svoboda: The rise of Ukraine's ultra-nationalists. bbc.com. BBC News. 26 грудня 2012.
  29. ↑ Hallinan, Conn (6 березня 2014). The Dark Side of the Ukraine Revolt. The Nation. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 10 січня 2023.

Подальше читання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антисемітський_троп&oldid=41339734