Антоніо Сканделло
| Антоніо Сканделло | |
|---|---|
|
| |
| Медаль із зображенням Антоніо Сканделло | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 січня 1517[1][2] |
| Місце народження | Бергамо, Ломбардія[1] |
| Дата смерті | 18 січня 1580[1][2] (63 роки) |
| Місце смерті | Дрезден, Священна Римська імперія[1] |
| Поховання | Q1451779? |
| Віросповідання | протестантизм |
| Професії | композитор |
| Вчителі | Gasparo Albertid, Йоган Вальтер (композитор) і Mattheus Le Maistred |
| Інструменти | Корнет |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Антоніо Сканделло (італ. Antonio Scandello; нар. 17 січня 1517, Бергамо — пом. 18 січня 1580, Дрезден) — італійський композитор родом з Бергамо.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Працював музикантом при дворі курфюрстів Саксонії у Дрездені. 1549 року він став придворним майстром, а 1568 року — капельмейстером Капели курфюрстів Саксонії, де він замінив Маттеуса Ле Местра.[3] Його музика поєднує в собі елементи італійського Відродження з німецькими музичними традиціями.
Сканделло написав поминальну месу для саксонського курфюрста Моріца (Missa super Epithaphum Mauritii), який був смертельно поранений під час битви за Сіверсгаузен. Меса заснована на мотеті на латинську епітафію Моріцу, написану Георгом Фабриціусом з Майсенської князівської школи. Меса була виконана під час поховання курфюрста у Фрайберзі в 1562 році.
Сканделло пішов з життя 18 січня 1580 в Дрездені.
Музика[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120633728 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Pratt, Waldo Selden (1907). The History of Music. New York: G. Schirmer, Inc.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніо Сканделло |
- Вільні ноти авторства Антоніо Сканделло на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Антоніо Сканделло: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Beati omnes qui timent Dominum — facsimile in The Royal Library, Copenhagen [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
|
