Арам Маргарян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арам Маргарян
Загальна інформація
Громадянство  Вірменія
Народження 27 березня 1974(1974-03-27) (50 років)
Єреван, Вірменська РСР
Зріст 164 см
Вага 66 кг
Спорт
Країна Вірменія Вірменія
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Клуб Спортивний клуб Вагана Сатікяна
Нац. збірна СРСР СРСР, Вірменія Вірменія
Тренери Андранік Ароян
Норік Серопян
Участь і здобутки
Нагороди
Medal of Gratitude
Спортивні медалі
Представник Вірменія Вірменія
Чемпіонати світу з боротьби
Золото Тегеран 2002 вільна боротьба, 60 кг

Арам Маргарян (вірм. Արամ Մարգարյան; нар. 27 березня 1974(19740327), Єреван) — радянський та вірменський борець вільного стилю, чемпіон світу. Заслужений майстер спорту Вірменії.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Боротьбою займається з 1990 року. У складі юніорської збірної СРСР був третім на чемпіонаті світу 1991 року. У складі молодіжної збірної Вірменії був чемпіоном Європи 1994 року. На чемпіонаті світу 2002 року програв у фінальній сутичці турецькому борцеві Харуну Догану, який згодом був дискваліфікований, коли тести виявили заборонену речовину в його організмі. Золота медаль потім відправилася до Арама Маргаряна.

У 2002 був названий вірменськими спортивними журналістами Спортсменом року.

Після закінчення активних виступів на борцівському килимі — на тренерській роботі. Очолював молодіжну збірну Вірменії з вільної боротьби.[2] У березні 2011 подав у відставку з посади головного тренера.[3]

У 2010 році був нагороджений медаллю НОК Вірменії Гранта Шагіняна.[4]

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1995 Вірменія Вірменія 57 кг 10
Чемпіонат світу з боротьби 2002 Вірменія Вірменія 60 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 2003 Вірменія Вірменія 60кг 26

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [«Подведены итоги года» // Газета «[[Республика Армения (газета)|Республика Армения]]», № 088 (746), 23 декабря 2009 (рос.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 10 березня 2013. «Подведены итоги года» // Газета «Республика Армения», № 088 (746), 23 декабря 2009 (рос.)]
  2. «Голос Вірменії», N° 142 за 26.12.09 (рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
  3. «Новый главный тренер», 5.03.2011[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. «Гагик Царукян посетил ереванский олимпийский спортивный колледж» (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 2 грудня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]