Армізонський район
| Армізонський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Армизонский район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
| Утворений: | 1923 року | ||||
| Населення (2020): | 9118 осіб | ||||
| Площа: | 3109,04 км² | ||||
| Густота населення: | 3,42 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | село Армізонське | ||||
| Кількість сільських поселень: | 9 | ||||
| Кількість сіл та присілків: | 34 | ||||
| Влада | |||||
.png)
.png)
Армізо́нський район (рос. Армизонский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.
Адміністративний центр — село Армізонське.
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований в південно-східній частині Тюменської області на відстані 230 км від обласного центру та за 72 км від залізниці. Межує з Курганською областю (Мокроусовський, Частоозерським округами) і Бердюзьким, Омутинським і Упоровським районами, Заводоуковським та Голишмановським міськими округами Тюменської області, на півдні з Казахстаном.
Одним з найбільш характерних ландшафтів району є численні озера, найрізноманітніші за величиною, формою, походженням та хімічним складом води. Всього на території району розташовано близько 300 озер.
Історія[ред. | ред. код]
Армізонський район утворений 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з територій Армізонської, Орловської частин Лихановської та Ражевської волостей Ішимського повіту Тюменської губернії. У складі району були 17 сільрад: Армізонська, Бурлаківська, В'ялковська, Дубровинська, Жиряковська, Забошенська, Кайнацька, Крашеньовська, Няшинська, Орловська, Плосківська, Полівська, Прохоровська, Снігурьовська, Усть-Мало-Чирківська, Чирківська та Шабалінська. 1926 року Дубровинська сільрада перейменована в Южно-Дубровинську.
10 червня 1931 року район ліквідований, територія увійшла до складу Бердюзького району. 5 листопада 1934 року утворено Красноорловську сільраду. 25 січня 1935 року район відновлено у складі Омської області у складі 16 сільрад, які існували раніше, а також Калмакської та Новорямовської сільради Бердюзького району, Капраліхинської сільради Упоровського району та Красноорловської сільради; Усть-Мало-Чирківська сільрада залишилась у складі Бердюзького району. 19 вересня 1939 року ліквідовано Забошенську, Плосківську та Полівську сільради. 6 лютого 1943 року район увійшов до складу Курганської області, 14 серпня 1944 року — до склад Тюменської області.
17 червня 1954 року ліквідовані Бурлаківська, В'ялковська, Жиряковська, Кайнацька, Новорямовська, Няшинська, Снігурьовська та Шабалінська сільради. 7 січня 1958 року Крашеньовська сільрада перейменована в Івановську. 1 лютого 1963 року район ліквідовано, територія увійшла до складу укрупненого Бердюзького сільського району. 12 січня 1965 року район відновлено у складі 9 сільрад, які входили до його ліквідації. 15 вересня 1965 року утворено Роздольську сільраду.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району становить 9118 осіб (2020[1]; 9301 у 2018[2]; 10064 у 2010[3], 11027 у 2002[4]).
Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]
На території району 9 сільських поселень:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2018) |
Населення, осіб (2020) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Армізонське сільське поселення | 363,71 | 5530 | 5441 | 5306 | 5330 | Армізонське | 6 |
| Івановське сільське поселення | 416,37 | 824 | 760 | 605 | 586 | Іваново | 4 |
| Калмакське сільське поселення | 248,98 | 803 | 740 | 636 | 606 | Калмакське | 2 |
| Капраліхинське сільське поселення | 374,52 | 343 | 290 | 248 | 231 | Капраліха | 3 |
| Красноорловське сільське поселення | 368,94 | 667 | 572 | 495 | 462 | Красноорловське | 5 |
| Орловське сільське поселення | 265,47 | 816 | 664 | 620 | 586 | Орлово | 4 |
| Прохоровське сільське поселення | 402,75 | 945 | 746 | 658 | 602 | Прохорово | 4 |
| Роздольське сільське поселення | 403,04 | 399 | 256 | 198 | 185 | Роздольє | 2 |
| Южно-Дубровинське сільське поселення | 265,26 | 700 | 595 | 535 | 530 | Южно-Дубровне | 4 |
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Армізонське | 4741 | 4776 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
|
Це незавершена стаття про Тюменську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
| ||||||||