Армін Ціммерманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Армін Ціммерманн
нім. Armin Zimmermann
Адмірал Ціммерманн (1970).
Народився 23 грудня 1917(1917-12-23)[1]
Блуменау, Санта-Катаріна, Бразилія
Помер 30 листопада 1976(1976-11-30)[1] (58 років)
Бонн, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер ВМФ
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Посада General Inspector of the Bundeswehrd і Q814172?
Військове звання адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста 2 класу ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак мінних тральщиків
Нагрудний знак мінних тральщиків

Армін Ціммерманн (нім. Armin Zimmermann; 23 грудня 1917, Блуменау30 листопада 1976, Бонн) — німецький офіцер, корветтен-капітан крігсмаріне, адмірал бундесмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

В квітні 1937 року вступив у крігсмаріне. На початку Другої світової війни служив мічманом у з'єднанні тральщиків. Навесні 1940 року призначений командиром R-катера, в 1942 році — тральщика. Після нетривалого навчання у військово-морській академії очолив 46-ту флотилію тральщиків, ставши наймолодшим командиром флотилії. Зіграв важливу роль у підготовці Гранвільського рейду.

В кінці війни потрапив у британський полон, служив у німецькій комісії розмінування комендантом, командиром флотилії і офіцером зв'язку британського штабу, брав участь у розмінуванні німецького узбережжя. В 1947 році звільнений. На початку 1948 року вступив у Асоціацію розмінування в Куксгафені, після розпуску якої в 1951 році став керівником групи експертів з питань мін Королівського флоту.

В 1956 році вступив у бундесмаріне, займав різні посади: військово-морський аташе в Лондоні, командир ескадри тральщиків, командувач ВМС Північного моря, командувач флотом і співробітник Федерального міністерства оборони. 1 квітня 1972 року став першим генерал-інспектором бундесверу. В червні 1976 року отримав важку черепно-мозкову травму внаслідок втрати свідомості, спричиненої наслідками отриманого на війні поранення. Помер від наслідків травми.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Friedrich Ruge, In vier Marinen, München 1979, S. 192
  • Dieter Stockfisch, Handstreich auf Granville, Ein Husarenstück kurz vor Kriegsende im Rücken der Alliierten, in: Marineforum 11-2002 S. 44f
  • Douglas C. Peifer. Drei Deutsche Marinen – Auflösung, Übergänge und Neuanfänge, S. 109 ff. Bochum 2007. ISBN 978-3-89911-101-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Munzinger Personen