Арно де Торроя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арно де Торроя
Народився 12 століття
Сулсона, Сулсунес
Помер 7 жовтня 1184 або 30 вересня 1184
Верона, Венето, Італія
Країна  Арагонське королівство
Знання мов medieval Aragonesed, давньокаталанськаd і латина
Посада Grand Master of the Knights Templard і provincial master of the Knights Templard
Конфесія католицтво

Арно де Торроя (кат. Arnau de Torroja; бл. 1122 — 30 вересня 1184) — 9-й великий магістр ордену тамплієрів в 1180/11811184 роках. Відомий також як Арно де Ла Тур Руж.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з каталонського шляхетського роду Торроя. Народився близько 1122 року в м. Сольсона. Дата приєднання до ордену тамплієрів невідома. З кінця 1140-х років брав участь у Реконкісті, досягши посади капітана орденського війська.

1166 року призначається магістром провінції Прованс і частини Іспанії (королівства Арагон, Наварра, герцогство Гасконь, графства Прованс, Тулуза, Барселона).

Після смерті Одо де Сент-Амана обирається новим великим магістром тамплієрів. Це сталося наприкінці 1180 або на початку 1181 року. Невдовзі за посередництва папи римського Луція III і Балдуїна IV, короля Єрусалиму, залагодив з орденом госпітальєрів тривалий конфлікт. 1182 року сприяв укладанню мирного договору з Салах ад-Діном, султаном Єгипту і Сирії.

1184 року разом з великим магістром госпітальєрів Роже де Муленом та Іраклієм, латинським патріархом Єрусалиму, рушив до Європи збирати кошти й загони на підтримку Єрусалимського королівства. Втім на шляху до Італії захворів і помер у вересні того року у Вероні. Новим великим магістром тамплієрів став Жерар де Рідфор.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Demurger, Alain (1986). Auge y caída de los Templarios. Barcelona: Ediciones Martínez Roca, S.A. ISBN 84-270-1024-9.
  • Barber, Malcolm (2006). The Trial of the Templars. Canto Classics (2nd ed.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-1076-4576-9.
  • Vitacchio, Giovanni (February 20, 2018). «Trovato a San Fermo l'ultimo dei Templari». TG Verona