Аріель Кастро
Аріель Кастро | |
---|---|
англ. Ariel Castro | |
Прізвисько | «Клівлендський маніяк» |
Народився |
10 липня 1960 Клівленд, Огайо, США |
Помер |
3 вересня 2013 (53 роки) Орієнт, Огайо, США ·повішення |
Діяльність | злочинець, водій автобуса |
Аріель Кастро (англ. Ariel Castro; 10 липня 1960, Клівленд, Огайо — 3 вересня 2013, Орієнт, Огайо) — американський злочинець, визнаний винним у викраденні, незаконному багаторічному утримуванні та регулярному зґвалтуванні трьох жінок — Аманди Беррі (англ. Amanda Berry), Джини Діджізус (англ. Gina DeJesus) та Мішель Найт (англ. Michelle Knight), — а також триразовому вбивстві ненароджених дітей шляхом жорстокого побиття однієї з вагітних від нього полонянок (Найт). Під час перебування в полоні у Кастро Аманда Беррі народила від нього дочку.
Кінець ув'язненню Беррі, Діджізус і Найт поклали сусіди Кастро. 6 травня 2013 року, почувши крики жінок про допомогу у той момент, коли Кастро не було вдома, вони допомогли вибратися на свободу Аманді Беррі, після чого та викликала поліцію. Кастро зник, але незабаром був знайдений та заарештований.
Біографія[ред. | ред. код]
Біографія Кастро Була відновлена після арешту. Кастро працював водієм автобуса. Був кілька разів одружений, остання дружина пішла від нього 1996 року через те, що він її бив[1]. У нього були діти. Після смерті свого батька він припинив спілкування зі своїми родичами. 2004 року він написав листа, у якому зізнався у всіх скоєних злочинах. У ньому він написав, що у дитинстві сам був зґвалтований. Також він писав про те, що планує здійснити самогубство. Цей лист він нікому не відправив, і при обшуку його знайшла поліція.
Викрадення[ред. | ред. код]
Мішель Найт[ред. | ред. код]
Першою викраденою стала Мішель Найт. 23 серпня 2002 року вона зникла після того, як пішла з будинку свого двоюрідного брата[2]. Їй був 21 рік[3]. У цей день вона повинна була прийти до суду, де вирішувалося питання про опіку над її сином[4]. У цей же день її викрав Кастро. Після її звільнення з полону поліція зізналася, що не особливо займалася її зникненням, оскільки було припущена, що вона доросла і сама втекла з метою уникнути неприємного суду. За це поліція та ФБР були піддані критиці; у відповідь останні стверджують, що це ніяк не вплинуло б на її порятунок[5][6]. Її мати шукала свою дочку, один раз їй здалося, що вона бачила її з літньою людиною у торговому центрі у Клівленді[7]. За наявними даними (підтверджені бабусею Мішель), ймовірно, буде потрібна операція на обличчі зважаючи на ушкодження, нанесені їй у полоні. Вона також втратила слух на одне вухо. Найт відмовилася від прийому відвідувачів у лікарні, але подякувала всім за всі надіслані квіти та побажання здоров'я[8].
Аманда Марія Беррі[ред. | ред. код]
Аманда Марія Беррі пропала безвісти 21 квітня 2003, за день до свого 17-річчя[9]. Шляхом обману Кастро викрав її. Спочатку ФБР припустило, що Аманда втекла з дому, але через тиждень після її зникнення воно змінило свою думку, коли невідома особа подзвонила по мобільному Аманди її матері та сказала, щоб вона не турбувалася[10][11]. Мати Аманди Беррі Луана Міллер шукала дочку протягом трьох років до своєї смерті 2006 року від серцевої недостатності[12]. Пошуки Аманди йшли дуже активно. Її показали у програмі America's Most Wanted[13], також один раз про неї робила передачу Опра Вінфрі. За даними поліції, Аманда Беррі народила доньку 25 грудня 2006 року у будинку Кастро[14]. Той зажадав від Найт надати породіллі першу допомогу. У разі смерті дитини він пообіцяв, що вб'є Найт[15]. Беррі народжувала у маленькому надувному наповненому басейні. При пологах дівчинка ледь не померла, але Найт змогла врятувати її. Зрідка Кастро брав свою дочку та виводив її з дому. ДНК-тест та визнання Кастро під час допиту підтверджують, що Кастро є біологічним батьком дитини[16]. Дитина називає його «тато»[17].
Джорджина «Джина» Лінн Діджізус[ред. | ред. код]
Джорджина «Джина» Лінн Діджізус зникла безвісти у 14 років. Останній раз її бачили у телефонній будці близько 3 години дня 2 квітня 2004 по дорозі додому із середньої школи, де вона навчалася. Вона була подругою дочки Кастро — Арлін. Обманним шляхом Кастро заманив дівчинку до себе в будинок[18]. Беррі та Діджізус пропали, за деякими даними, в одному кварталі, за іншими даними — у різних[19]. ФБР активно шукало дівчинку, через рік були навіть складені фоторобот та словесний портрет підозрюваного. Один раз Кастро брав участь у масових громадських пошуках зниклої. Поліція не закривала справи, пропонуючи 25 000 доларів за інформацію.
Звільнення[ред. | ред. код]
6 травня 2013 року сусід Анхель Кордеро почув крики жінок з дому Кастро. Самого Аріеля у цей момент вдома не було. Кордеро підійшов до місця їх утримання, але не знав, що робити, оскільки погано говорив по-англійськи[20]. Інший сусід, Чарльз Ремсі, незабаром приєднався до Кордеро, і вдвох вони зламали залізні двері до будинку. Як згодом з'ясувалося, Беррі сказала Ремсі, що вона і її дитина трималися у будинку проти її волі[21]. Беррі з маленькою дочкою вилізли з діри, що утворилася внизу двері (самі двері зламати не вдалося). Вона пішла до будинку Кордеро та викликала поліцію. Незабаром поліція ввійшла до будинку Кастро. Всі четверо були терміново госпіталізовані[22].
Арешт[ред. | ред. код]
Того ж дня Кастро було заарештовано під час обіду в «McDonald's»[1]. Він уже знав, що його будинок обшукали, і планував сховатися. Згідно з поліцейськими джерелами, під час допиту Аріель Кастро описав кожне викрадення у найдрібніших подробицях аж до одягу, який він носив. Кастро заявив, що знав про те, що буде спійманий, оскільки у нього не було плану втечі з міста. При допиті Кастро поводився нахабно[23]. На допитах Кастро повідомив багато подробиць справи. Так, він сказав, що тримав жінок у різних кімнатах[24]. Вони рідко, але іноді спілкувалися один з одним. Він тримав їх на ланцюгу[24].
На слідстві Кастро в усьому зізнався, але ні в чому не розкаявся і сказав, що шкодує лише про те, що його спіймали. Також він сказав, що у його жилах тече «холодна» кров[23]. За його камерою повинні були стежити 24 години, щоб він не наклав на себе руки.
Суд, резонанс та вирок[ред. | ред. код]
9 травня 2013 року Кастро було доставлено до суду. Застава для звільнення була визначений так: по 2 мільйони доларів за кожне викрадення, і ще 2 мільйони за сукупністю інших злочинів. Кастро залишився під вартою. Також були заарештовані два брати Кастро, Педро та Оніл[25], але незабаром вони були відпущені за непричетність до злочину.
Енджі Грегг, дочка Кастро від першого шлюбу, сказала, що більше ніколи не буде з ним спілкуватися і відчуває до нього огиду[26]. Поліція повідомила, що зібрала у будинку Кастро близько 200 доказів, що підтверджують його провину[25].
Прокурор Огайо Тім Макгінті був налаштований дуже рішуче у звинуваченням до Кастро та збирався просити смертної кари за вбивство ненароджених дітей:
Я маю намір домагатися покарання по кожному з епізодів: за кожне зґвалтування, за кожний день ув'язнення заручниць, за кожний випадок просто поганого до них ставлення, за вбивства шляхом переривання вагітностей — за всі знущання, яким він піддавав жінок протягом усіх цих десяти років. <… > Цей викрадач дітей влаштував приватну в'язницю з камерою-катівнею у нас під носом, в центрі нашого міста[25].
Суд на Кастро пройшов дуже швидко, і вже у серпні 2013 року Кастро було засуджено до довічного ув'язнення і 1000 років в'язниці без права дострокового звільнення та утримувався в одиночній камері в'язниці міста Орієнт, у штаті Огайо[27]. Перед вироком суддя сказав, що людям, які беруть у раби інших людей, немає місця на землі[27]. Справа була завершена так швидко, оскільки Кастро пішов на угоду зі слідством, в обмін на відмову від смертної кари. У своєму останньому слові він попросив вибачення у жертв та сказав:
Я не чудовисько, я хворий. Я впевнений, що моя пристрасть до порнографії позбавила мене самоконтролю і я просто не розумів, що те, що я роблю, це погано[28].
Самогубство Аріеля Кастро[ред. | ред. код]
«Клівлендський маніяк» Аріель Кастро повісився у в'язниці у штаті Огайо. Про це повідомляє телеканал 19 Action News. Лікарі намагалися реанімувати Кастро, проте їм це не вдалось. Телеканал повідомляє, що охорона в'язниці перевіряла камеру кожні 30 хвилин.[29]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Базанова, Екатерина. (10 травня 2013). Смертная казнь для похитителя девушек. В Огайо намерены судить Ариэля Кастро как убийцу. Телеканал «Дождь». Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Atassi, Leila. (7 травня 2013). Michelle Knight’s ‘normal teenage life,’ plagued by troubles in years before disappearance. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Questions still remain about Michelle Knight’s disappearance. CBS 5 AZ KPHO. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Eversley, Melanie; Alcindor, Yamiche. (10 травня 2013). Reports: Knight lived troubled life before abduction. USA Today. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Johnson, M. Alex. (7 травня 2013). Police acknowledge little focus on finding Michelle Knight, the third missing Cleveland woman. NBC News. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Atassi, Leila. Michelle Knight, held captive since 2002, removed by Cleveland police from FBI database 15 months after disappearance. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Atassi, Leila. Berry, DeJesus, Knight found alive, police source confirms. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Michelle Knight needs “facial reconstruction” after Cleveland rescue, grandmother says. CBS. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013..
- ↑ Profile: Amanda Berry, Georgina DeJesus and Michele Knight. BBC News. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Amanda Berry's cell phone used a week after she went missing (republished story). The Plain Dealer. 1 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Gray, Madison. Found: Timeline of Ohio Women Missing Since 2002. Time. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 11 травня 2013.
- ↑ Brown, Doug. (19 липня 2012). Search continues for Amanda Berry’s body on West Side of Cleveland. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Amanda Berry | Case. AMW. Missing Children. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Swaine, Jon. (25 грудня 2006). Ohio kidnappings: Michelle Knight forced to deliver Amanda Berry’s baby on Christmas Day. UK: The Telegraph. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни. Delfi. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Похититель из Огайо оказался отцом 6-летней девочки. Lenta.ru. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Gomez, Henry J. (2013-05). The rescue of Amanda Berry, Gina DeJesus and Michelle Knight: 30 minutes that ended a decade of nightmares (video, slideshow). The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Dissell, Rachel. Suspect’s daughter said in 2004 she was the last to see Gina DeJesus (video). Cleveland: The Plain Dealer. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Rosenbaum, Philip. (2 квітня 2009). Three teens disappear from same neighborhood. CNN. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Levin, Josh. (8 травня 2013). Nobody’s Praising Angel Cordero, the Less-Flamboyant Neighbor Who Also Helped Free Amanda Berry. Slate. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Almasy, Steve; Smith, Matt. 911 call – ‘I’ve been kidnapped!’ – cops find three women missing for years. CNN. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ Sheridan, Thomas J.; Coyne, John. (7 травня 2013). Two women, missing for a decade, found alive in Ohio. Associated Press. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- ↑ а б Дубинский, Владимир. (11 травня 2013). Холодная кровь Ариэля Кастро. Радио Свобода. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ а б Ариэль Кастро, державший десяток лет в плену 3 женщин, впервые в суде Кливленда. RFI. 9 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ а б в Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ Ариэль Кастро — отец дочери одной из своих предполагаемых жертв. Голос Америки. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
- ↑ а б Радов, Захар. (3 серпня 2013). Ариэль Кастро приговорён к пожизненному сроку и 1000 годам тюрьмы. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
- ↑ Пожизненное заключение для «жертвы порнографии». Euronews. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
- ↑ "Кливлендский маньяк" повесился в тюремной камере, сообщают СМИ. РИА Новости. 4 вересня 2013. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 5 вересня 2013. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Cleveland Kidnappings Map; A round-up of key locations in the disappearances of Amanda Berry, Michelle Knight, and Gina DeJesus. карти Google. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 12 травня 2013.