Аскаров Володимир Хамітович
| Аскаров Володимир Хамітович | ||
|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 травня 1959 (64 роки) | |
| Alma Mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Київське вище загальновійськове командне училище | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 СРСР →  Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володи́мир Хамі́тович Аска́ров (нар. 20 травня 1959) — радянський та український військовик, генерал-лейтенант Збройних сил України. Одружений, має двох доньок.
Життєпис[ред. | ред. код]
З 1966 по 1972 рік навчався спочатку у 16-й, а згодом у 7-й школі міста Біла Церква. З 1972 по 1974 рік проходив навчання у школі № 48 Центральної групи військ (Брунталь, Чехословаччина).
Протягом 1974–1976 років був курсантом Київського суворівського військового училища, а у 1980 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище[1]. У 1992 році отримав диплом з відзнакою Військової академії імені М. В. Фрунзе.
У 2003–2004 роках проходив навчання у Національній академії оборони України.
7 листопада 2007 року Аскарова було звільнено з посади першого заступника директора Департаменту військової політики та стратегічного планування Міноборони України та призначено начальником Головного управління оборонного планування Генерального штабу ЗС України[2]. Перепризначений на зазначену посаду у травні 2012 року, в зв'язку зі зміною назви управління[3].
20 серпня 2009 року Володимиру Аскарову було присвоєно військове звання «генерал-лейтенанта»[4].
На початку грудня 2014 року Аскаров брав участь у переговорах із заступником командуючого Сухопутними військами ЗС РФ генерал-лейтенантом Лєнцовим[5], результатом яких стало рішення про припинення вогню 9 грудня о 9-й годині ранку[6].
З березня 2016 року призначений військовим представником Місії України при НАТО.
Нагороди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Выпускники — генерал-лейтенанты (рос.) . Сайт выпускников КВОКДКУ имени Фрунзе. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ Гриценко провел массовую ротацию высшего руководства ВСУ (рос.) . «Комментарии». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Информационно-аналитический обзор военных новостей (рос.) . «Центр воєнної політики та політики безпеки». Процитовано 7 січня 2015.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 645/2009 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Переговори про мир під залпи «Градів». Експерти: Зупинити війну на Донбасі можуть лише президенти. «Сегодня». Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 20 грудня 2014.
- ↑ ОБСЕ: война на Донбассе должна прекратится завтра в 9 утра (рос.) . «Цензор.net». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Місія України при НАТО (укр) . Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 06.04.2016.
- Указ президента України 333—2020 [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]