Аскіно (Аскінський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Аскіно
рос. Аскино
башк. Асҡын
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Башкортостан
Муніципальний район Аскінський район
Поселення Аскінська сільрада
Код ЗКАТУ: 80204804001
Код ЗКТМО: 80604404101
Основні дані
Населення 6918 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 452880
Телефонний код +7 34771
Географічні координати: 56°05′13″ пн. ш. 56°34′45″ сх. д. / 56.08694444447177574° пн. ш. 56.57916666669477479° сх. д. / 56.08694444447177574; 56.57916666669477479Координати: 56°05′13″ пн. ш. 56°34′45″ сх. д. / 56.08694444447177574° пн. ш. 56.57916666669477479° сх. д. / 56.08694444447177574; 56.57916666669477479
Мапа
Аскіно (Росія)
Аскіно
Аскіно

Аскіно (Башкортостан)
Аскіно
Аскіно

Мапа

А́скіно (рос. Аскино, башк. Асҡын) — село, центр Аскінського району Башкортостану, Росія. Адміністративний центр Аскінської сільської ради.

Населення — 6918 осіб (2010; 6853 у 2002[2]).

Національний склад[3]:

Історія[ред. | ред. код]

Село засновано 1650 року переселенцями з Пермської губернії. Ясачні (а згодом державні) російські селяни влаштувалися на вотчинній землі Уфа-Танипської волості за договором з башкирами перед самою IV ревізією 1783 року. Усі вийшли з різних волостей Осинського повіту Пермської губернії.

У 70-х роках XIX століття в Аськіно були церква і молебний будинок для розкольників. У волосному центрі знаходилися правління, поштова станція, 2 училища, маслобійний завод, 3 млини. Базари проводилися по п'ятницях, ярмарки — 9 травня і 27 вересня. У 80-х роках XIX століття село стало центром культурного життя волості й округу. Тут почали ставити спектаклі.

Після 1917 року Аскіно стало сільськогосподарським центром. У 19181919 роках Аскінський район був місцем тривалих і запеклих битв між білими і червоними партизанами, а потім і між регулярними військами. Тут був сформований 30-й Аськінський полк, що входив до складу 8-ї Камської дивізії імені адмірала Колчака, який особливо відзначився в боях. Частина червоних партизанів вступила в Бірську бригаду і в Уральську партизанську армію В. К. Блюхера. Поблизу села відбулася перша зустріч блюхерівців із 3-ю армією і подальше з'єднання з нею.

У селі з 1800 року діє церква, працює краєзнавчий музей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-40-138. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1984 р. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]