Астарот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Астарот
Зображення
CMNS: Астарот у Вікісховищі

Астаро́т (Астеро́т, Асторе́т) (івр. עשתרות‎ — зграя, юрба, зібрання) — згідно із західною демонологією, один із найвисокопоставленіших демонів у пекельній ієрархії.

Походження[ред. | ред. код]

Деякі дослідники вважають, що ім'я Астарот походить від імені фінікійської богині Астарти (ІІ тисячоліття до н. е.), аналога шумерської богині Інанна та вавилонської Іштар, внаслідок демонізації образу язичницької богині.[1]

Вона згадується в гебрайській Біблії у формах Аштарет (в однині) й Аштарот (у множині, по відношенню до кількох її статуй). Цю останню форму безпосередньо транслітерували в ранніх грецьких і латинських версіях Біблії.

В апокрифічному Заповіті Соломона[en] (початок І ст. н. е.), приписуваному цареві Соломону, згадується Астераот, як янгол, який протистоїть демонові влади. (Пор. 1 Царств 11: 4-5)

Також існує не достовірна інформація, що головний його слуга називається; Оли́вій – Olivius. Про його минуле нічого невідомо, але головне що варто про нього знати так це те, що він до падіння був за чином архангела, але питання у чому тут важлива інформація? Та в тому що це на мек на те що, Оливій має найбільшу силу у пеклі, на одному рівні з Веліалом та Вельзевулом.

Опис[ред. | ред. код]

Ім'я чоловічого демона «Астарот» уперше зустрічається у Книзі Абрамеліна[en], нібито написаній гебрайською близько 1458 року, і повторювалося в більшості окультних ґримуарів наступних століть.

Згідно з пізнішими кабалістичними текстами Астарота зображують як заклятого демона, пов'язаного з кліпотом[en] (ворожими силами).

Опис Астарота міститься у роботі голландського демонолога Йоганна Вейера «Pseudomonarchia Daemonum» (1577): «Астарот — великий і сильний герцог, посталий із грішного ангела, що сидить на пекельному драконі і тримає у правиці гадюку». Він керує 40 легіонами. Маг, щоб не отруїтись його смердючим диханням, може наблизитись до демона лише із чарівним перснем.[2]

Сиґіл Астарота. «Лемегетон»

Опис демона дається у роботі XVII століття «Малий ключ Соломона».

За твердженнями деяких демонологів XVI століття, демон найсильніше шкодить людині протягом серпня. За Себастьяном Міхаелісом[en], він — демон першої ієрархії, який спокушає за допомогою ліні, марнославства і раціональної філософії. Святий Варфоломій, який захищає від Астарота, зумів вистояти перед спокусами цього демона.

За іншими віруваннями, Астарот вчить математичним наукам і ремеслам, може зробити людей невидимими, привести їх до прихованих скарбів і відповідає на кожне питання, адресоване йому. До нього також звертаються смертні з проханням дати їм владу над зміями.

За окультистом Френсісом Барреттом[en], Астарот — князь обвинувачів та інквізиторів. У «Пекельному словнику» (1818) Астарот зображений як оголена людина з крилами, короною, змією в одній руці, верхи на звірі із драконячими крилами і зміїним хвостом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lon Milo DuQuette and Christopher S. Hyatt. Aleister Crowley's Illustrated Goetia . New Falcon: Temple, AZ, USA, стр. 52.
  2. Astaroth in Weyer. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 23 червня 2015.