Афанасьєв Євген Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Володимирович Афанасьєв
рос. Евгений Владимирович Афанасьев
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Японії
20 лютого 2012 — 29 січня 2018
Президент Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Попередник Михайло Бєлий
Наступник Михайло Галузін
Директор Департаменту кадрів МЗС Російської Федерації
Лютий 2010 — Лютий 2012
Президент Володимир Путін
Попередник Володимир Морозов
Наступник Сергій Гармонін
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Таїланді
9 листопада 2004 — 3 лютого 2010
Президент Володимир Путін
Дмитро Медведєв
Попередник Євген Островенко
Наступник Олександр Мар'ясов
Директор Першого департаменту Азії МЗС Російської Федерації
2001 — 2004
Президент Володимир Путін
Попередник Леонід Мойсеєв
Наступник Костянтин Внуков
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Південній Кореї
3 червня 1997 — 25 грудня 2000
Президент Борис Єльцин
Володимир Путін
Попередник Георгій Кунадзе
Наступник Теймураз Рамішвілі
Директор Першого департаменту Азії МЗС Російської Федерації
1994 — 1997
Попередник Михайло Бєлий
Наступник Леонід Мойсеєв

Народився 25 травня 1947(1947-05-25) (77 років)
Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Відомий як дипломат
Країна СРСР і Росія
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Нагороди

Євген Володимирович Афанасьєв (рос. Евгений Владимирович Афанасьев; нар. 25 травня 1947, Ростов-на-Дону[1]) — радянський і російський дипломат. Надзвичайний і повноважний посол (1997). Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1970 році закінчив МДІМВ МЗС СРСР і з того ж року працював по лінії МЗС СРСР. Володіє китайською, англійською та французькою мовами.

У 1970—1975 роках — аташе посольства СРСР у Китаї.

У 1975—1976 роках — аташе Першого далекосхідного відділу МЗС СРСР.

У 1976—1984 роках — третій секретар, другий секретар, перший секретар посольства СРСР у США.

У 1985—1987 роках — головний помічник заступника міністра закордонних справ СРСР, який курує відносини з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону.

У 1987 році — радник Секретаріату міністра закордонних справ СРСР.

У 1987—1992 роках — радник посольства СРСР, потім (з 1991) Росії у США.

У 1992—1994 роках — перший заступник начальника Першого управління Азійсько-Тихоокеанського регіону МЗС Росії.

У 1994—1997 роках — директор Першого департаменту Азії МЗС Росії.

З 3 червня 1997 року[2] до 25 грудня 2001 року[3] був надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Південній Кореї.

У 2001—2004 роках — директор Першого департаменту Азії МЗС Росії.

З 9 листопада 2004 року до 3 лютого 2010 року був надзвичайним і повноважним послом Російської Федерації в Таїланді та за сумісництвом Постійним представником при Економічній і соціальній комісії ООН для Азії та Тихого океану (ЕСКАТО) в Бангкоку[4][5].

У 2010—2012 роках — директор Департаменту кадрів МЗС Росії.

З 20 лютого 2012 до 29 січня 2018 року — надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Японії[6][7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має сина та трьох доньок.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і повноважний посланник 2 класу (2 червня 1993)[8]
  • Надзвичайний і повноважний посланник 1 класу (19 січня 1995)[9]
  • Надзвичайний і повноважний посол (3 червня 1997)[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Дружби (4 березня 1998 року) — за великий внесок у проведення зовнішньополітичного курсу Росії та багаторічну сумлінну роботу[11].
  • Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації (26 жовтня 2016 року) — за великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу Російської Федерації та багаторічну сумлінну роботу[12].
  • Відзнака «За бездоганну службу» XXX років (13 листопада 2005 року) — За заслуги в реалізації зовнішньополітичного курсу Російської Федерації та багаторічну плідну роботу[13].
  • Подяка Президента Російської Федерації (10 серпня 2007) — За великий внесок у реалізацію зовнішньополітичного курсу Росії та забезпечення російських інтересів у Південно-Східній Азії[14].
  • Орден святого благовірного князя Данила Московського III ступеня (19 грудня 2009)[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1] Архівовано листопад 27, 2016 на сайті Wayback Machine. см. новость от 27 января 2010: «Завершение дипломатической миссии посла России в Таиланде Е. В. Афанасьева».
  2. Указ Президента Российской Федерации от 03.06.1997 № 546 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Республике Корея» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
  3. Указ Президента Российской Федерации от 25.12.2000 № 2066 «О Афанасьеве Е. В.» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
  4. Указ Президента Российской Федерации от 09.11.2004 № 1421 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Королевстве Таиланд и Постоянным представителем Российской Федерации при ЭСКАТО по совместительству». Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 03.02.2010 № 134 «О Афанасьеве Е. В.» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
  6. Указ Президента Российской Федерации от 20.02.2012 № 206 «О назначении Афанасьева Е. В. Чрезвычайным и Полномочным Послом Российской Федерации в Японии» [Архівовано 2013-12-26 у Wayback Machine.]
  7. Указ Президента Российской Федерации от 29.01.2018 № 29 «Об Афанасьеве Е. В.». Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 02.06.1993 г. № 833 «О присвоении Афанасьеву Е. В. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посланника 2 класса». Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
  9. Указ Президента Российской Федерации от 19.01.1995 г. № 57 «О присвоении дипломатических рангов». Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
  10. Указ Президента Российской Федерации от 03.06.1997 № 547 «О присвоении Афанасьеву Е. В. дипломатического ранга Чрезвычайного и Полномочного Посла»[недоступне посилання з Май 2018]
  11. Указ Президента Российской Федерации от 04.03.1998 № 244 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
  12. Указ Президента Российской Федерации от 26.10.2016 № 572 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  13. Указ Президента Российской Федерации от 13.11.2005 № 1299 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»[недоступне посилання з Май 2018]
  14. Распоряжение Президента Российской Федерации от 10.08.2007 № 442-рп «О поощрении Афанасьева Е. В.». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 січня 2013.
  15. см. Архівовано листопад 24, 2018 на сайті Wayback Machine. новость «Вручение церковных наград» от 19 декабря 2009 года

Посилання[ред. | ред. код]