Баба (богиня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баба
Діяльність Покровитель
Батько Ану
Мати Гатумдуг
У шлюбі з Нінгірсу і Нінурта
Фігура Баби з Ура, бл. 1800 р. до н.е.

Баба або Бабу (клинопис: 𒀭𒁀𒌑) — шумерська та месопотамська міфологічна богиня, вважалася донькою верховного бога Ану і дружиною бога Нінгірсу або Забаби.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку вважалася життєдайною богинею, прародителькою, пов’язаною із створенням людства. Пізніше, протягом ІІІ та ІІ тисячоліть до нашої ери вона також набула ролі богині-цілительки. Її можна описати як божественну повитуху. У мистецтві її могли зображати в компанії водоплавних птахів або скорпіонів.

Зокрема, поклонялися у Лагаші і Гірсу, де її чоловіком був бог Нінгірсу. Серед їхніх дітей були такі божества, як Ігалім, Шульшага та Геґір. Починаючи з Старовавилонського періоду Бабу також розглядалася як дружину Забаби, бога-покровителя Кіша. Іншим божеством, пов'язаним з нею, була її супутня богиня Ламмашага.

Наприкінці ІІ тисячоліття до нашої ери її також почали асоціювати з Гулою, і її можна було прирівняти до неї, хоча також відомі тексти, де вони є двома окремими богинями. В одному випадку Баьа описується як божество, яка наділила її становищем Гулу.

Найдавніші свідчення вказують на те, що початковим культовим центром Баби був Гірсу, і що спочатку їй також поклонялися в Лагаші. Записи представляють Бабу як «життєдайне» і «материнське» божество. Гімн часів правління Ішме-Даган зберігає традицію, згідно з якою вона вважалася матір'ю людства. А її пізніша цілительська роль була пов’язана з домашніми релігійними практиками. Як богиня-цілитель Баьа також була пов'язана з акушерством.

Її також вважали богинею достатку, і як таку в мистецтві зображували з вазою з потоками води. Крім того, вважалося, що вона здатна виступати посередником з іншими божествами від імені прохачів, як заступниця та покровителька.

В інших контекстах, імовірно, пов’язаних з її роллю берегині, дружини чи матері, Баьа могла бути зображена зі скорпіонами (асоціюються зі шлюбом), лебедями чи різними водоплавними птахами. Різноманітні символи, присвоєні їй, вказують на те, що вона була багатогранним божеством.

Кілька царів цього міста залишили після себе написи, в яких згадується про неї, і деякі з них, наприклад Урукагіна, називали її своєю божественною матір'ю. Вона також засвідчена в теофоричних іменах багатьох простих людей. Приклади включають: «Баба виявляє милосердя», «Баба — вічна мати», «Хто милосердніший, як Баба», «Баба піклується», «Баба — моє світло» та інші. Важливість Баби ще більше зросла під час правління Другої династії Лагаша (бл. 2230-2110 рр. до н. е.) через її зв’язок з Нінгірсу. Ґудеа назвав її «Королевою, яка вирішує долю в Гірсу»

Територія, де їй спочатку поклонялися, занепала в Старовавилонський період, і її культ перенесли до Кіша, де продовжували шанувати аж до Нововавилонського періоду. Вона також засвідчена в текстах з Урука, що датуються періодом Селевкідів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Metcalf, Christopher (2019). Sumerian Literary Texts in the Schøyen Collection. Penn State University Press. doi:10.1515/9781646020119. ISBN 978-1-64602-011-9.
  • Otto, Adelheid (2016). "Professional Women and Women at Work in Mesopotamia and Syria (3rd and early 2nd millennia BC): The (rare) information from visual images". The Role of Women in Work and Society in the Ancient Near East. De Gruyter. pp. 112–148. doi:10.1515/9781614519089-009. ISBN 9781614519089.
  • Peterson, Jeremiah (2009). God lists from Old Babylonian Nippur in the University Museum, Philadelphia. Münster: Ugarit Verlag. ISBN 978-3-86835-019-7.
  • Rubio, Gonzalo (2010). "Reading Sumerian Names, I: Ensuhkešdanna and Baba". Journal of Cuneiform Studies. 62. doi:10.1086/JCS41103869. ISSN 0022-0256.