Багрій Тарас Зеновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Зеновійович Багрій
Народився 10 вересня 1955
Плісняни, Зборівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
 Канада
Національність українець
Місце проживання Торонто
Діяльність громадський діяч
Alma mater Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка (1976)
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня Хрест Івана Мазепи

Тарас Зеновійович Багрій (нар. 10 вересня 1955(19550910) року, с. Плісняни, Зборівський район, Тернопільська область) — громадський діяч української діаспори в Канаді, президент відділу Конґресу Українців Канади у Торонто (2014—2020) та Онтаріо (від 2020)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

В 1972 році закінчив Гусаківську середню загальноосвітню школу з золотою медаллю. В 1972—1976 роках навчався в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Отримав диплом з відзнакою.

Шістнадцять років працював вчителем математики в селі Більче Миколаївського району Львівської області.[2]. В 1991 році, на конкурсній основі, був обраний директором Дрогобицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14.[2]

У 2000 році емігрував до Канади, до міста Торонто, де долучився до діяльності місцевої української громади[3]. Був членом Ради Директорів Міжнародної Організації Українських Громад «Четверта хвиля», членом Ради Директорів Конґресу Українців Канади, відділу Торонто[4].

В 2014—2020 — президент Конґресу Українців Канади (КУК) відділ Торонто[5], в 2015—2017 роках — член ради директорів Міжнародного фонду Івана Франка.

В 2017 році, як волонтер, їздив на Фіджі відбудовувати місцеву інфраструктуру, після урагану «Вінстон». Був єдиним українцем в складі групи добровольців з Канади.

В 2021 році обраний головою Онтарійської Провінційної Ради Конґресу Українців Канади[6]. Керівник менторської програми Світового Конґресу Українців.

9 вересня 2021 року присвоєно звання почесного громадянина міста Дрогобича, що на Львівщині.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи  (2017 рік)[7].
  • Медаль Волонтера Генерал-губернатора Канади за значний та багатолітній внесок у розбудову громади у Канаді та за її межами на добровільних засадах (2019 рік)[8].
  • Державна нагорода України — Орден «За заслуги» III ступеня (2020 рік)[9].

Фото[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голова КУК в Онтаріо Тарас Багрій отримав держнагороду Президента Українию//Укрінформ, 27 жовтня 2021
  2. а б Pathway, New (26 січня 2016). Тарас Багрій – малі і великі справи у Канаді і на Батьківщині. New Pathway Ukrainian News | Новий Шлях Українські Вісті (амер.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  3. Голова відділу Конґресу українців Канади в Торонто Тарас Багрій відзначив 65-річчя.//Укрінформ, 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  4. Nadia Prokopiw. 27th ANNIVERSARY OF UKRAINE’S INDEPENDENCE – UCC-TORONTO CELEBRATIONS.//Ukrainian Caqnadian Congress - Toronto Branch, Aug 25, 2018. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  5. Дворічні звітно-виборчі збори Конґресу Українців Канади, відділ Торонто.//Новий шлях, 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  6. Наталія Микитяк. Головою Онтарійської Провінційної Ради КУК обрано Тараса Багрія.//Новий шлях, 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
  7. Порошенко вручив державні нагороди канадським українцям. https://www.ukrinform.ru/ (російська) . Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  8. Лідер української громади Канади отримав державну нагороду від канадського уряду. https://www.ukrinform.ua/. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  9. Указ Президента України №538/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 7 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]