Базарна площа (Добропілля)
| Базарна площа Добропілля | |
|---|---|
| Район | Селище шахти "Алмазної" |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Базарна площа — зникла площа в місті Добропілля.
Історія[ред. | ред. код]
В середині 20-х років в селищі шахти Робітничо-Селянської Армії була площа яка носила назву Базарна. На площі знаходилася лікарня з поліклінікою котрі знаходились в кількох двоповерхових будинках. Там же, на базарній площі, знаходився великий ринок, куди у вихідні дні з селища шахти № 1-2 «Добропілля» діставались попутним гужовим транспортом, чи пішки.
У 1941 році на базарній площі складали присягу призовники добропільці які відправлялися на Радянсько-німецьку війну.
Під час визволення селища РСЧА у 1943 році 9-ю окремою гвардійською танковою бригадою, на площі під час виконання бойового завдання загинув технік-лейтенант П. О. Гордієнко.[1]
Ось як описано цю подію в краєзнавчому збірнику «Історія селища Святогорівка»: У лютому 1943 в районі селища Червоноармійського йшли наступальні бої, в складі радянських військ був житель села Святогорівка П. А. Гордієнко. Через односельчан він дізнався що німці виставили жителів шахтарського селища живим заслоном і наказали йти в сторону позицій червоноармійців. Тоді Гордієнко звернувся до командування і попросився йти в бій сказавши: «Не можу дивитися спокійно, коли в біді земляки».
Наближаючись до площі, відкривши люк він крикнув «лягайте» і відкрив вогонь з кулеметів по ворогу. У відповідь по танку одна за одною вдарили міномети. Потрібно було відступати. Але подивившись як навколо горять житлові будинки, навколо лежать поранені й убиті люди, до матері рукою подати, танк рвонув вперед.
Танк вирвався на Базарну площу, його обсипали ударами, але Павло танк повів на вороже кубло. Він тиснув гусеницями, розстріляв із кулемета й знищив дві гарматні обслуги. Бій на площі тривав до тих пір, поки не загинув Гордієнко в палаючому танку, підбитий ворогами.[2]
Під час радянсько-німецької війни будови які перебували біля площі значно постраждали і після війни не відновлювалися. Руїни були знесені. У 1963 році в східній частині площі була збудована Загальноосвітня школа № 3. У 1966 році в західній частині площі було споруджено пам'ятник солдатам що звільняли селище шахти «Алмазної», був посаджений сквер. У центральній частині було влаштовано футбольне поле з піщаним покриттям.[3]
Розташування[ред. | ред. код]
Площа знаходилась в найстарішому районі міста Добропілля селище шахти «Алмазної» який з'явився в середині 19 століття. З півночі кордоном площі була нинішня вулиця Павла Гордієнка, а з півдня Добролюбова.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
- Редактор: Кривенко Тетяна Григорівна, Латушанская Валентина Петрівна. Історія селища Святогорівка.
| |||||