Балка Козина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балка Козина
Витік у північно-східній частині селища Любимівки
• координати 48°02′37″ пн. ш. 39°27′36″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.46000° сх. д. / 48.04361; 39.46000
Гирло Нагольна
• координати 47°59′00″ пн. ш. 39°27′26″ сх. д. / 47.98333° пн. ш. 39.45722° сх. д. / 47.98333; 39.45722
Басейн Азовського моря
Країни:
Довжина ~8,26 км

Балка Козина[1] — балка (річка) в Україні у Антрацитівському й Свердловському районах Луганської області. Права притока річки Нагольної (басейн Азовського моря).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина балки приблизно 8,26 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,73  км, коефіцієнт звивистості річки — 1,23 [2]. Формується декількома балками та загатами[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок у північно-східній частині селища Любимівки. Тече переважно на південний захід і на південно-західній околиці селища Нагольно-Тарасівка впадає у річку Нагальну, ліву притоку річки Міусу.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 18. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 березня 2021.
  2. а б https://www.google.com.ua/maps/@48.0065361,39.4697042,13.25z?hl=uk
  3. openstreetmap. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 261