Барєєв Євген Ільгизович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Ільгизович Барєєв
Оригінал імені Евгений Ильгизович Бареев
Барєєв Євген Ільгизович
Барєєв Євген Ільгизович
Народження 21 листопада 1966(1966-11-21) (57 років)
Єманжелінськ
Титул Міжнародний майстер (1986), Гросмейстер (1989)
Рейтинг ФІДЕ 2666 (грудень 2016)
Піковий
рейтинг
2739 (жовтень 2003)

Євген Ільгизович Барєєв (нар. 21 листопада 1966, Єманжелінськ, Челябінська область) — канадський, раніше російський шахіст, гросмейстер (1989). Заслужений майстер спорту Росії. Чемпіон Москви (1989). У складі команди Росії дворазовий переможець командних чемпіонатів світу (1997, 2005), дворазовий переможець командних чемпіонатів Європи (2003, 2007). Чотириразовий переможець Всесвітніх Шахових Олімпіад: у складі збірної СРСР (1990) і тричі в складі збірної Росії (1994, 1996, 1998).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Чемпіон світу серед кадетів (1982). На чемпіонаті світу серед юнаків (1986) — 3-5-те місця. Переможець турніру 1-ї ліги чемпіонату СРСР (1985; Харків). У фіналі чемпіонату СРСР (1986) — 2-7-ме місця. На турнірі 1-ї ліги (1986; Іркутськ) — 3-6-те місця (за системою коефіцієнтів — 3-тє). Найкращі результати на інших міжнародних змаганнях: Врнячка-Баня (1987) — 1-2-ге; Воронеж (1987) — 3-тє; Сочі (1987) — 4-7-ме; Стокгольм (1987/1988) — 3-4-те місця.

Член символічного клубу переможців чемпіонів світу Михайла Чигоріна від 24 грудня 2005 року.

Барєєв входив до складу збірної СРСР на шаховій олімпіаді 1990 року і збірної Росії на олімпіадах 1994, 1996 і 1998 років. Серед успіхів в особистих змаганнях — перше місце на Корус-турнірі у Вейк-ан-Зеє 2002 року попереду Майкла Адамса, Петера Леко і Олександра Морозевича. У тому ж 2002 році Барєєв дійшов до півфіналу турніру претендентів у Дортмунді, де поступився Веселину Топалову. Фіналіст Кубка світу ФІДЕ 2000, володар Кубка Росії 2009.

Обіймав посаду тренера чоловічої команди Росії з шахів від 2010 до 2011 року. Під його керівництвом збірна Росії виграла срібні медалі на олімпіаді в Ханти-Мансійську. У команду входили Володимир Крамник, Олександр Грищук, Петро Свідлер, Сергій Карякін і Володимир Малахов. Після невдалого виступу команди на чемпіонаті світу 2011 року подав у відставку[1].

Від 2015 року представляє Канаду.

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
Рік Місто Змагання + = Очки Місце
1986 Київ 53-й чемпіонат СРСР 8 5 4 10 з 17 2—7
1987 Мінськ 54-й чемпіонат СРСР 6 7 4 8 з 17 12
1990 Ленінград 57-й чемпіонат СРСР 6 2 5 8½ з 13 1—4
1996 Еліста 49-й чемпіонат Росії 5 2 4 7 з 10 4—8
1998 Санкт-Петербург 51-й чемпіонат Росії 3 1 7 6½ з 11 12—16
2002 Вейк-ан-Зеє 64-й міжнародний турнір 6 1 6 9 з 13 Gold
2004 Москва 57-й чемпіонат Росії 2 2 6 5 з 10 4—7
2005 Москва 58-й чемпіонат Росії 4 3 4 6 з 11 4—6

Книги

[ред. | ред. код]
  • Записки секунданта / Евгений Бареев, Илья Левитов. — Москва : РИПОЛ классик, 2006 (Ульяновск : Ульяновский Дом печати). — 317 с. — (Великие шахматисты мира : ВШМ). — ISBN 5-7905-4737-0.

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Головний тренер збірної Росії з шахів подав у відставку. ria.ru. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 11 листопада 2013.(рос.)
  2. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]