Батракова Марія Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батракова Марія Степанівна
рос. Мария Степановна Демидова
Народження 21 листопада 1922(1922-11-21)
Уномер, Novgorod Countyd, Новгородська губернія, РСФРР
Смерть 16 червня 1997(1997-06-16) (74 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Волковський цвинтарd
Країна  СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Роки служби 1939—1945
Звання молодший лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батракова.

Марія Степанівна Батракова (Демидова) (21 листопада 1922[1] — 16 червня 1997) — учасниця німецько-радянської війни, комсорг батальйону 463-го стрілецького полку 118-ї стрілецької дивізії 28-ї армії Південного фронту, Герой Радянського Союзу, молодший лейтенант, почесний громадянин Мелітополя (1993).

Зовнішні зображення
Надгробний пам'ятник на Волковському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.
Алея Героїв у Мелітополі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Степанівна Батракова народилася 21 листопада 1922 року (за іншими даними — 1919[2]) в селі Уномер[3][4]. Пізніше сім'я переїхала до Ленінграду[5]. 1938 року закінчила середню школу[6].

У Червоній Армії перебувала з 1939 року. Брала участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років .

У 1941 році знову призвана до лав Червоної Армії та відправлена за лінію фронту. Під ім'ям «Ельзи» працювала в канцелярії комендатури, передаючи відомості про пересування німецьких військ. Після свого провалу зазнала тортур. У ніч перед повішенням Марія Батракова разом з іншими в'язнями гестапо було звільнено радянськими партизанами та відправлено до шпиталю.

Після лікування знову була направлена на фронт. 30 серпня 1943 року біля хутора Кислицького Анастасіївського району (нині Матвієво-Курганський район Ростовської області Російської Федерації) гвардії молодший лейтенант Марія Батракова була включена до складу роти автоматників, що брала участь у танковому десанті. Під ураганним артилерійським вогнем противника танки Червоної армії були змушені відійти в укриття. Втративши командира, 22 автоматники залягли, але комсорг Батракова повела радянських бійців уперед, і німецькі позиції було взято.

30 вересня 1943 року 1-й батальйон мав форсувати річку Молочна (на півдні України). У ході бою Марія Батракова замінила загиблого командира роти та підняла бійців в атаку, отримавши важке поранення. Декілька діб воїни утримували висоту, незважаючи на контратаки противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками молодшому лейтенанту Батраковій Марії Степанівні було присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 2759).

Після закінчення німецько-радянської війни Марія Батракова (Демидова) повернулася до Ленінграда, де займалася громадською діяльністю. Померла 16 червня 1997 року. Похована на Волковському лютеранському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У нагородному листі вказано 1919 рік.
  2. ↑ Наградные листы женщин воинов Героев Советского Союза в Базе Данных Подвиг Народа. Описание Подвига. Указы. Архів оригіналу за 10 листопада 2022. Процитовано 18 лютого 2011.
  3. ↑ Нині в Батецькому районі Новгородської області Російської Федерації.
  4. ↑ За іншими даними — Петроград.
  5. ↑ Згідно з «Книгою Пам'яті Новгородської області» народилася в Петрограді, а дитинство та юність провела в селі Уномер
  6. ↑ Шкадов, Иван, ред. (1987). Герои Советского Союза: краткий биографический словарь I, Абаев - Любичев [Герої Радянського Союзу: короткий біографічний словник I, Абаєв - Любичев]. Москва: Воениздат. ISBN 5203005362. OCLC 247400113.

Література[ред. | ред. код]

  • Батракова (Демидова) Мария Степановна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — С. 128—129. — 100000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Воронин В. Во имя счастья // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М. : Политиздат, 1969. — 447 с.
  • Батракова (Демидова) Мария Степановна // Книга Памяти. Новгородская область в годы Великой Отечественной войны. Материалы, документы, исследования / С. Ф. Витушкин. — Новгород : Кириллица, 1996. — С. 114—115. — 5000 прим.
  • Тэммо А. М., Вязинин И. Н. Отважная Мария // Золотые звёзды новгородцев. — Л. : Лениздат, 1987. — С. 96—101. — 15000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Батракова_Марія_Степанівна&oldid=40377126