Берестовенко Михайло Порфирович
Михайло Порфирович Берестовенко | |
---|---|
Народження |
19 жовтня 1921 Бузова |
Смерть |
5 липня 1979 (57 років) Вільнюс |
Поховання | Цвинтар Антакалніса |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1941–1961 |
Звання | Підполковник |
Формування | 272-га стрілецька дивізія |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Миха́йло Порфи́рович Берестове́нко (нар. 19 жовтня 1921 — пом. 5 липня 1979) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу роти автоматників 1062-го стрілецького полку 273-ї стрілецької дивізії (7-ма армія, Карельський фронт), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 19 жовтня 1921 року в селі Бузова (нині Компаніївський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Навчання почав у школі села Лозуватка. З 1930 року разом з родиною переїхав до міста Харовська Вологодської області, де закінчив 4 класи семирічки. Трудову діяльність розпочав на залізниці, згодом — на міському радіовузлі та слюсарем на лісозаводі «Музлісдерев». Член ВЛКСМ з 1940 року.
До лав РСЧА призваний у травні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. У квітні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Карельському фронті.
Особливо відзначився влітку 1944 року. 21 червня під час прориву сильно укріпленої фінської оборони на річці Свір в районі Лодійного Поля його взвод першим під артилерійським вогнем супротивника ворсував Свір і повів бій за плацдарм. Вогнем автоматів і ручними гранатами було знищено 4 вогневі точки ворога, а особисто лейтенант Берестовенко закидав гранатами ДЗОТ, знищивши в ньому обслугу станкового кулемета. Бойове завдання командування було виконано успішно. 23 червня під час бою за опорний пункт на дефіле Сармягського болота вміло командував взводом, двічі водив його в атаку на ворога, отримав поранення, але поле бою не залишив. 1 липня при спробі оточення супротивником полку, знищив ворожу групу.
Член ВКП(б) з 1944 року. Війну закінчив командиром роти автоматників. Учасник Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року в складі зведеного полку Карельського фронту.
По закінченні війни продовжував військову службу в Збройних Силах СРСР. 1961 року підполковник М. П. Берестовенко вийшов у запас. Мешкав у Вільнюсі (Литва), де з 1972 року працював заступником секретаря парткому заводу. Помер 5 липня 1979 року.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Берестовенку Михайлу Порфировичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3821).
Також був нагороджений орденами Жовтневої Революції, Червоної Зірки і медалями.
Література[ред. | ред. код]
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 43-45.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 29 червня 2012 у WebCite](рос.)
- Народились 19 жовтня
- Народились 1921
- Померли 5 липня
- Померли 1979
- Поховані на цвинтарі «Антакалніо»
- Підполковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Уродженці Компаніївського району
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Учасники Параду Перемоги
- Померли у Вільнюсі
- Поховані у Вільнюсі