Беркаль Кирило Олександрович
| Кирило Беркаль Кирило Олександрович Беркаль | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 травня 1988 (36 років) м. Київ, Українська РСР | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національний авіаційний університет | |
| Псевдо | «Кірт» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Кири́ло Олекса́ндрович Берка́ль (нар. 8 травня 1988) — військовослужбовець Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 8 травня 1988 у м. Києві.
Вищу освіту здобув у Національному авіаційному університеті за фахом «міжнародне право, кримінологія міжнародного тероризму» і паралельно закінчив військову кафедру.
Працював у Таїланді, звідки повернувся до України в 2014 році та долучився до «Азову». У 2014 р. пройшов вишкіл Військової школи імені Євгена Коновальця. Згодом — командир 2-го батальойну «Азову» та керівник Військової школи ім. Є. Коновальця. У 2015 брав участь у Павлопіль-Широкинській операції — був польовим командиром, під керівництвом якого звільнили і утримали Широкине.
Російське вторгнення в Україну у 2022 зустрів у Маріуполі у складі «Азову» де тримав до останнього оборону міста — спочатку в районі Металургійного комбінату імені Ілліча, згодом — на Азовсталі. Разом з іншими захисниками потрапив у російський полон. 21 вересня 2022 року в рамках обміну був визволений із полону.[1]
Після обміну знову повернувся до військової служби. Станом на 2023 рік — начальник відділу бойової підготовки 3-ї окремої штурмової бригади.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (13.10.2022) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, бездоганне служіння Українському народові, вірність військовій присязі.[3]
- Медаль «За військову службу Україні»[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Азовець Кирило Беркаль (Кірт): Війну з Росією ми ніколи не закінчимо, якщо не здобудемо у ній перемогу. Еспресо. 9 лютого 2023. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ "Вони робили нам Басманний суд": інтервʼю з командиром з Черкас, який пройшов російський полон. Суспільне. 31 грудня 2023. Процитовано 3 січня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 13 жовтня 2022 року № 695/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 8 травня
- Народились 1988
- Військовики 3-ї окремої штурмової бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Випускники НАУ
- Уродженці Києва
- Учасники битви за Маріуполь (2022)