Берн фон Бер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берн фон Бер
Оберстлейтенант фон Бер (січень 1944).
Народився 20 березня 1911(1911-03-20)[1]
Берлін, Німецька імперія
Помер 27 листопада 1981(1981-11-27)[1] (70 років)
Ресрат, Райніш-Бергішер, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання полковник
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе

Берн Оскар фон Бер (нім. Bern Oskar von Baer; 20 березня 1911, Берлін27 листопада 1981, Ресрат) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту, генерал-майор бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Бригадний генерал фон Бер (близько 1960).

В 1931 році втспуив в 3-й піхотний полк. З 1938 року — ад'ютант 43-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. В 1941 році переведений в ОКГ. З лютого 1942 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 16-ї танкової дивізії, з якою брав участь у боях під Сталінградом. 24 січня 1943 року за особистим наказом Фрідріха Паулюса евакуйований з котла. Після відтворення 16-ї танкової дивізії зберіг свій пост. Діяв в Італії, в районі Салерно. З кінця 1943 року бився на Східному фронті. Відзначився в районі Черкас. На початку 1944 року переведений в парашутно-танкову дивізію «Герман Герінг» 1-м офіцером Генштабу. З травня 1944 року бився в районі Неттуно, а потім — в районі Варшави на Східному фронті. З жовтня 1944 року — начальник штабу парашутно-танкового корпусу «Герман Герінг». 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. В 1946 році звільнений. 16 лютого 1956 року вступив в бундесвер. 31 березня 1968 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Franz Kurowski, Bern von Baer, in: Verleugnete Vaterschaft. Wehrmachtsoffiziere schufen die Bundeswehr, ISBN 3-932381-12-2, Pour le Mérite, Selent 2000, S. 46 ff.
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • FEDERL, CH., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, 2000
  • WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 2004

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar