Билинний вірш
Били́нний вірш — старовинна віршова форма билин.
Відзначається багатством і різноманітністю ритмічних конструкцій, що унеможливлює однозначне трактування його будови.
Переважна кількість дослідників вважає билинний вірш різновидом тонічного вірша. Є припущення, що ритмічною одиницею билинного вірша спочатку була п'ятискладова стопа з наголосом на середньому складі.
Б. в. часто зустрічається у вигляді чотирискладової стопи із сталою чи рухомою анакрузою. Такий вірш із численними модифікаціями в поєднанні наголошених і ненаголошених складів називається тактовим.
Б. в. може будуватися на основі дисиметричного акцентного віршування, при якому кожен рядок має рівну кількість наголошених , логічно виділених слів — це так званий ударник.
Якщо Б. в. організовується за принципом інтонаційно—фразового групування, при якому словосполучення діляться смисловими паузами і рівноскладовими клаузулами, такий Б. в. зветься фразовиком.
Джерела[ред. | ред. код]
- Штокмар М. П. Исследования в области русского народного стихосложения. М., 1952.
- УЛЕ. К., 1988, т.1.-с.163.