Бистриця Солотвинська
| Бистриця Солотвинська | |
|---|---|
 | |
| 48°31′58″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.53277777780577651° пн. ш. 24.12916666669477905° сх. д. | |
| Витік | джерела при підніжжі гори Мала Сивуля (полонина Рущина) |
| • координати | 48°31′58″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.53277777780577651° пн. ш. 24.12916666669477905° сх. д. |
| • висота, м | 1390 м |
| Гирло | Бистриця |
| • координати | 48°57′40″ пн. ш. 24°44′24″ сх. д. / 48.96111111113877712° пн. ш. 24.74019444447177918° сх. д. |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: |
 УкраїнаІвано-Франківська область |
| Регіон | Івано-Франківська область[1] |
| Довжина | 84 км |
| Площа басейну: | 795 км² |
| Притоки: | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Би́стриця Соло́твинська (пол. Bystrzyca Sołotwińska[2]) — річка в Україні, в межах Богородчанського і Тисменицького районів Івано-Франківської області.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина 84 км, площа водозбору 795 км²[3], загальне падіння 1158 м, середній похил річки 14,2 м/км. Річкова мережа розвинута добре (майже 0,9 км на км²). На річці та її притоках розташовані чисельні пороги та водоспади: Малий Кузьминець, Раковецький, Манявський, Під Комином, Під Комином верхній, Липни́ки та інші.
Річкова долина[ред. | ред. код]
Долина слабозвивиста, на перших 5 км є вузькою ущелиною з дном завширшки 3—15 м, з високими, майже прямовисними схилами. Від села Пороги долина V-подібна, завширшки 0,1—0,5 км, з дуже розчленованими крутими і дуже крутими схилами, нижче значно розширюється (1—3 км), стає трапецієподібна, з помірно крутими і пологими схилами заввишки 5—10 м; біля селища Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини долина дуже широка, її лівий берег високий, крутий, порізаний ярами і численними невеликими долинами — лівими притоками річки. Схили переважно покриті лісом. Правий берег, навпаки, більш пологий і невисокий, майже суцільно розораний і заселений.
Заплава двостороння, що часто чергується по берегах, її ширина від 50 м до 1,7 км, переважно низька (0,5—1,3 м), суха, лугова, здебільшого розорана, місцями поросла лісом, вербовими і вільховими чагарниками, складена піщано-гальковими і гальково-каменистими ґрунтами.
Річище[ред. | ред. код]
Русло звивисте, до села Гута нерозгалужене, стійке, нижче дуже розгалужене, покрите галечником і легко деформується. На перших 5 км русло є ступінчастим водостоком з численними водоспадами заввишки 0,5—1,5 м, з нахилом поверхні 107 ‰. Нижче багато перекатів, осередків, пляжів. Ширина русла від 1,2—3 м (у верхів'ї) до 12—40 м (у середній) і до 100—250 м (у нижній течії). Глибина місцями 1,0—1,5 м, переважно 0,5—0,7 м, дуже рідко до 3 м. Швидкість течії 0,5—3 м/с.
Дно нерівне, до села Гути кам'янисте, часто скелясте, нижче — гальково-кам'янисте, гальково-піщане. Береги, заввишки 0,5—2 м, місцями до 3 м, круті, прямовисні, в пониззі пологі, суглинисті, місцями скелясті, задерновані, місцями залісені, нестійкі, порослі травою, вербовими, лозовими та вільховими чагарниками, на окремих ділянках відкриті.
Водний режим, живлення, використання[ред. | ред. код]
Спостереження за водним режимом велися на водпостах в селі Гута (1911—1914, 1946—2004) та в місті Івано-Франківську (1887—2004). Проводилися спостереження на водпостах у селищі Солотвині (1902—1943, 1945—1956), в селі Бистриця (Ляхівці) (1887—1943).
Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівні характеризується паводковим режимом. Вода прозора, без запаху й присмаку, придатна для пиття. В Івано-Франківську забруднюється стоками підприємств.
У селі Стебник Тисменицького району побудовано водозабір, з якого подається вода для потреб Івано-Франківська.
Розташування[ред. | ред. код]
Бистриця Солотвинська бере початок з джерел при підніжжі гір Малої Сивулі і Бистрика, неподалік від урвища Пекло, в найвищій частині Ґорґан, на висоті 1390 м. Тече переважно на північний схід майже паралельно до Бистриці Надвірнянської. Бистриця Солотвинська зливається з Бистрицею Надвірнянською при південній частині Вовчинецького пагорба (біля села Вовчинець). Тут вони утворюють єдину Бистрицю, яка через 17 км впадає у Дністер (на висоті 232 м). Недалеко (на південь) від злиття двох Бистриць лежить місто Івано-Франківськ.
Основні притоки[ред. | ред. код]
- Рипна, Сумарин, Плоска, Любенець, Манявка, Лукавець, Стебник, Радчанка (праві); Саджавка, Посічанка (ліві).
Світлини[ред. | ред. код]
-
Початок Бистриці — джерело, що б'є з-під землі -
Інформаційна табличка біля джерела -
Водоспад Раковецький -
Водоспад Під Комином -
-
Водоспад Липни́ки -
.jpg)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бистриця Солотвинська |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Slownik_geograficzny. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 9 лютого 2019.
- ↑ Каталог річок України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 9 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 39. — (№ 509).
Посилання[ред. | ред. код]
- Bystrzyca, 1.) ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 511. (пол.)