Битва на Кейбл-стріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва на Кейбл-стріт

Дата: 4 жовтня 1936
Місце:
Кейбл-стріт, Вайтчепел, Іст-Енд

51°30′39″ пн. ш. 0°03′08″ зх. д. / 51.5109° пн. ш. 0.0521° зх. д. / 51.5109; -0.0521Координати: 51°30′39″ пн. ш. 0°03′08″ зх. д. / 51.5109° пн. ш. 0.0521° зх. д. / 51.5109; -0.0521
Привід: Опозиція фашистському маршу через Східний Лондон
Методи: Протест
Результат: Фашистський марш скасовано
Сторони
Британський союз фашистів
Антифашисти
Поліція Лондона
Сили
3 000 ~100 000 6 000-7 000
Ключові фігури

Сер Освальд Мослі
Філ Піратін
Сер Філіп Гейм

Битва на Кейбл-Стріт (англ. Battle of Cable Street) — це серія зіткнень, які відбулися в кількох місцях в Іст-Енді, у неділю 4 жовтня 1936 року. Зіткнення відбулось між столичною поліцією, яка прибула для захисту маршу, між членами Британського союзу фашистів на чолі з Освальдом Мослі[1], та між антифашистськими демонстрантами, серед яких були профспілкові діячі, комуністи, анархісти, британські євреї, ґанґстери на чолі з Джеком Комером, соціалісти та гомосексуали[2][3][4].

Передумова[ред. | ред. код]

Стало відомо, що Британський союз фашистів організовує марш в неділю 4 жовтня 1936 року, учасники якого будуть одягнені в чорні сорочки, а сам марш повинен пройти через Іст-Енд (район, в якому проживало багато євреїв)[5]. Марш мав початись поблизу Тауер-Хіллу, пройти через Лаймгаус, Боу, Майл-Енд, Бетнал-Грін і Шордіч, а по дорозі мала відбутись зустрічі з місцевими прихильниками Британського союзу фашистів[6].

Події[ред. | ред. код]

Фашисти почали збиратися поблизу Тауер-Хіллу приблизно о 14:00[7].

Оцінки кількості антифашистських демонстрантів дуже різняться, але часто використовується число в 100 тис[8][6], яких зустріли 6 000–7 000 поліцейських (включаючи кінну поліцію), які намагалися розчистити дорогу, щоб марш, чисельністю 2 000–3 000 фашистів, міг продовжитись[9]. Антифашистські групи побудували барикади, намагаючись не допустити проведення маршу. Основне протистояння відбулося навколо універмагу «Gardiner». Поліція намагалася розчистити шлях для маршу, але демонстранти відбивалися палицями, камінням та іншими саморобними засобами. Жінки в будинках уздовж вулиці кидали в поліцію сміття та помиї. Учасникам маршу довелось відступили до Гайд-парку, а антифашисти билися з поліцією. Близько 150 демонстрантів було заарештовано. Близько 175 людей отримали поранення, у тому числі поліцейські, жінки та діти[10]. Зрештою, Мослі наказав чорносорочечникам відступити, поліція супроводжувала їх назад до центру Лондона.[3]

Наслідки[ред. | ред. код]

Пам'ятна дошка про битву на Кейбл-стріт

Внаслідок інциденту того ж року набув чинності закон, який вимагав дозволу поліції на проведення всіх політичних демонстрацій та забороняв їх учасникам носити будь-яку форму. Багато з заарештованих демонстрантів повідомили про жорстоке поводження поліції[11]. Сучасні рухи «Антифа» часто цитують цю подію як «…момент, коли британський фашизм був рішуче переможений»[12][3], хоча після події до Британського союзу фашистів долучилось багато нових членів[13].

Багато провідних британських комуністів брали участь у події. Комуністична активістка Гледіс Кібл, майбутня редакторка «Morning Star», та її чоловік Білл Кібл, який стане директором «Morning Star», обоє були участь у події[14]. The Morning Star описала єврейського комуністичного активіста Макса Левітаса як «останнього, хто вижив у битві на Кейбл-стріт»[15].

Між 1979 і 1983 роками на стіні Ратуші Степні була намальована велика фреска із зображенням цих подій. На Док-стріт встановлена червона табличка, яка вшановує інцидент[16].

До 75-ї річниці битви в жовтні 2011 року в Східному Лондоні були заплановані численні заходи, включаючи музику та марш[17][18]. У 2016 році до 80-ї річниці битви відбувся марш[19]. У марші брали участь ті, хто брали участь у самій битві[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Cable Street: 'Solidarity stopped Mosley's fascists'. BBC News. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015.
  2. ↑ Barling, Kurt (4 жовтня 2011). Why remember Battle of Cable Street?. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 16 травня 2018 — через www.bbc.co.uk.
  3. ↑ а б в Philpot, Robert. The true history behind London’s much-lauded anti-fascist Battle of Cable Street. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
  4. ↑ The Battle of Cable Street. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 4 лютого 2021.
  5. ↑ hate, HOPE not. The Battle of Cable Street. www.cablestreet.uk. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
  6. ↑ а б Lewis, Jon E. (2008). London, The Autobiography. Constable. с. 401. ISBN 978-1845298753.
  7. ↑ Lewis, Jon E. (2008). London, The Autobiography. Constable. ISBN 978-1845298753.
  8. ↑ Marr, Andrew (2009). The Making of Modern Britain. Macmillan. с. 317-318. ISBN 978-0230709423.
  9. ↑ Джонс, Найджел, Мослі, Хаус, 2004 рік, ст. 114
  10. ↑ Brooke, Mike (30 грудня 2014). Historian Bill Fishman, witness to 1936 Battle of Cable Street, dies at 93. News. London. Hackney Gazette. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  11. ↑ Kushner, Anthony and Valman, Nadia (2000) Remembering Cable Street: fascism and anti-fascism in British society. Vallentine Mitchell, p. 182. ISBN 0-85303-361-7
  12. ↑ Penny, Daniel (22 серпня 2017). An Intimate History of Antifa. The New Yorker. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2017.
  13. ↑ Webber, G.C. Patterns of Membership and Support for the British Union of Fascists. Jstor. Sage Publications Inc. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  14. ↑ Meddick, Simon; Payne, Simon; Katz, Phil (2020). Red Lives: Communists and the Struggle for Socialism. UK: Manifesto Press Cooperative Limited. с. 119. ISBN 978-1-907464-45-4.
  15. ↑ Davis, Mary (16 листопада 2018). Remembering Max Levitas – Jewish Communist and last survivor of the Battle of Cable Street. The Morning Star. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  16. ↑ Battle of Cable Street - Dock Street. London Remembers. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
  17. ↑ Phil Katz. Communist Party – Communist Party. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 13 жовтня 2015.
  18. ↑ Cable Street 75. Cable Street 75. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 13 жовтня 2015.
  19. ↑ Brooke, Mike. ‘They Shall Not Pass’ message from the past for Battle of Cable Street 80th anniversary. East London Advertiser (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  20. ↑ Rod McPhee (1 жовтня 2016). 'We still haven't learned the lesson of the Battle of Cable Street 80 years on'. Daily Mirror. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_на_Кейбл-стріт&oldid=38919124