Битва під Пщиною
| Битва під Пщиною | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польська кампанія | |||||||
 Польські і німецькі розгортання станом на 1 вересня 1939 | |||||||
| Координати: 49°58′ пн. ш. 18°58′ сх. д. / 49.967° пн. ш. 18.967° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Третій Рейх
|
 Польща
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Генріх фон Фітингоф обер. Гаарде (ПУБ) обер. Страйх обер. Лубе (командир колони «A» після Гаарде)
|
Бернард Монд[en] Ігнацій Місь[en]
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 5-та танкова дивізія 335 танків Моторизований полк Ваффен-СС «Германія» |
6-та піхотна дивізія[en] | ||||||
| Втрати | |||||||
| Людські втрати невідомі 98+ танків та іншої бронетехніки 1 розвідувальний літак |
441+ вбито 7+ машин 2 танкетки 33 - 34 гармат 11 протитанкових гармат | ||||||
| |||||
Битва під Пщиною (пол. Bitwa Pszczyńska) покликається до низки битв між 1 і 2 вересня 1939 року між біля міста Пщина під час вдирання в Польщу німців. Після початкової рішучої перемоги польських сил 1 вересня 1939 прийшла руйнівна поразка наступного дня біля Цьвікліце, причиною якої був значний тактичний прорахунок польського військового командування,[1] що спричинила завчасний відступ усієї армії «Краков» з Верхньої Сілезії.[2]
Тло[ред. | ред. код]
Битва відбулась уздовж захисного поясу 20 км завширшки і 70 км завдовжки,[3] на заході простягнутого до польсько-німецького кордону і на сході до рік Пшемши і Соли. Рибницький і Кобйорський ліси складали північний бік периметру поля битви, а на півдні річка Вісла разом з правою притокою Одра, річкою Пйотрувкою, надавали природній захист. У 1929-33, як частину стратегічного плану з убезпечення національного кордону навколо Центрального індустріального регіону, Польща побудувала захисну смугу близько 22 кілометрів завдовжки.[4] Вартість спорудження становила 300 тис. злотих, це включало сховища зайняті 23-ю Сілезькою піхотною дивізією. У 1936-37 для підтримки військ було побудовано два нові мости через річки Віслу і Chochułka біля Ґочалковіце і Пщини, а на дорогах постачання наприкінці 1930-х поклали асфальт. Загалом, на той час здавалась, що захисна смуга достатня, щоб зупинити танкову атаку.[5] Тактичною помилкою польського командування було припущення, що напад німецької 5-ї танкової дивізії потребуватиме підтримки піхоти ззаду.[6]
Огляд[ред. | ред. код]
Битву можна поділити на чотири етапи:[7]
- 1 вересня: успішна оборона поляків на зовнішніх позиціях біля сіл Бжезьце і Вісла-Велика.
- 2 вересня, ранок: захист поляками головних позицій біля Пщини.
- 2 вересня, післяобід: битва біля Цьвіклиці.
- 3-4 вересня: успішне розділення і відступ поляків, однак, заплатили вони за це дорого (польський відступ був успішним головно завдяки контратаці для відвертання уваги на Цьвіклиці проведеній двома батальйонами 16-го піхотного полку, яка дала час іншим підрозділам перегрупуватись і відступити).
На другий день польські війська зазнали поразки і були змушені відступити. Головною причиною їхньої поразки (окрім значної матеріально-технічної і кількісної переваги німців) було те, що польські очільники неправильно передбачили напрямок німецького наступу на 2 вересня. Як наслідок, увесь польський план оборони провалився, бо стало неможливим задіяти величезну пастку (відому як «велика торба») для німецьких танків, яку вони приготували. Ця пастка була слабка на посередині, але сильна по боках — зі значними артилерійськими силами, які мали допомагати атакувати цілі, що увійшли в «торбу». Також, надлишкова самовпевненість після значних успіхів першого дня (особливо лютої, кількагодинної битви, яка використовувала пастку «велика торба» поблизу села Бжезьце) зробила внесок у поразку поляків.
Через свою впевненість, польські командири вирішили зробити «велику торбу» мілкішою — що робило її менш гнучкою, і польські позиції ставало простіше зруйнувати у разі невдалої оборони (як воно й сталось) — з іншого боку — якщо б оборона була успішною (чого сталось, бо німецька атака мала неочікуваний напрямок і сила головної атаки була смертельна), то мілка «торба» була б дієвішою, бо німецьку атаку можна було б зупинити раніше і з більшими втратами для німців завдяки більшому зосередженню вогневих засобів.
Поразка біля Пщини (яка також спричинила втрату значної частини дивізійної артилерії) примусила польське верховне командування відвести увесь фронт і поступитись німцям теренами Верхньої Сілезії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Janusz Ryt 2007, с. 73, 82, 93, 161.
- ↑ Michał Pudełko, Pierwsze dni września 1939 roku w Jankowicach i okolicy. Bibliography: 16. Pułk Piechoty Ziemi Tarnowskiej. Historia – Tradycja – Pamięć”, ed. Juśko E., Tarnów 2007. Małecki, Marian, Z dziejów wojny obronnej, Polski w 1939 r. Bitwa graniczna pod Pszczyną”, Варшава-Краков 2003. Ryt Janusz, Bitwa Pszczyńska 1939, Пщина 2007.
- ↑ Janusz Ryt 2007, с. 11.
- ↑ Janusz Ryt 2007, с. 18.
- ↑ Janusz Ryt 2007, с. 21.
- ↑ Janusz Ryt (2007). Bitwa pszczyńska 1939 (пол.). Oficyna Drukarska Zdzisław Spyra; Wydawnictwo Infopres. с. 25. Процитовано 19 грудня 2014 — через Сілезьку цифрову бібліотеку.
- ↑ Mateusz Olejnik, 16. Pułk Piechoty w bitwie pszczyńskiej 1-2 września 1939 r. Moje Miasto Tarnów.