Биць Дмитро Святославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Биць
Биць Дмитро Святославович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 21 червня 2001(2001-06-21)
Смерть 7 травня 2022(2022-05-07) (20 років)
смт Білогорівка, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна
(в результаті ворожого авіаудару)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро Святославович Биць — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році, повний кавалер ордена "«За мужність».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 червня 2001 року.

У 2020 році закінчив Чортківський державний медичний коледж. До Збройних Сил України був призваний 26 жовтня 2020 року. Проходив службу за контрактом, мав спеціальність військовий медик.

З перших днів російського вторгнення в Україну в 2022 році захищав Україну від окупантів. Брав участь у гуманітарних місіях, доставляв гуманітарні вантажі, допомагав евакуйовувати місцевих мешканців з районів бойових дій.

Загинув 7 травня 2022 року в смт Білогорівці Сєвєродонецького району на Луганщині в результаті авіаудару.

Залишились батько, матір, двоє сестер і брат. Дмитро був найстаршим серед дітей.

Похований 16 травня 2022 року в селі Ситне Крупецької сільської громади Дубенського району Рівненської області[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден За мужність I ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден За мужність II ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден За мужність III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]