Бобкін Олексій Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бобкін Олексій Олегович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 23 червня 1991(1991-06-23)
Київ, Святошинський район
Смерть 8 червня 2015(2015-06-08) (23 роки)
Красногорівка
Поховання Берковецьке кладовище
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексій Оле́гович Бо́бкін (нар. 23 червня 1991(19910623) — 8 червня 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Під час навчання захоплювався історією України, займвся в дитячо-юнацькій спортивній школі з футболу. По закінченні 2009 року київської гімназії № 154 служив в лавах ЗСУ механіком-водієм БМП. По звільненні працював на Київському авіаційному заводі.

Мобілізований 1 березня 2015-го, сапер інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, 28-ма окрема механізована бригада; з травня перебував у зоні бойових дій.

8 червня 2015-го загинув поблизу міста Красногорівка — військовий автомобіль наїхав на протитанкову міну та вибухнув — ГАЗ-53 перевозив набої на позиції українських військ. Тоді ж загинули сержант Олексій Герега, старший солдат Сергій Бедрій, солдати Олег Дорошенко, Сергій Керницький, Олександр Мостіпан, Максим Чорнокнижний.

Без Олексія лишилися мама та сестра.

Похований в місті Київ, Берковецьке кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України 37/2016 від 4 лютого 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 1 квітня 2016 року в київській гімназії № 154 відбувся мітинг-реквієм та відкриття меморіальної дошки в пам'ять Олексія Бобкіна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 лютого року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]