Бобриківка
| село Бобриківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010180032394 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1956 |
| Населення | 379 |
| Площа | 29,26 км² |
| Густота населення | 12,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94825 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°08′02″ пн. ш. 39°43′09″ сх. д. / 48.13389° пн. ш. 39.71917° сх. д.Координати: 48°08′02″ пн. ш. 39°43′09″ сх. д. / 48.13389° пн. ш. 39.71917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
247 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94851, Луганська обл., Довжанська міськрада, с.Провалля, вул. Центральна, 2 Довжанський р-н, |
| Карта | |
  Бобриківка | |
 Бобриківка | |
| Мапа | |
| |
Бобри́ківка (до 1956 року — хутір Бобриківка) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 379 осіб. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія[ред. | ред. код]
Географічні координати: 48°8' пн. ш. 39°43' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 29,26 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 12 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Красна могила, за 12 км. Через село протікає річка Нагольна.
Історія[ред. | ред. код]
Поселення засноване в 1776 році Д. Бобриковим. Територія заселена селянами з Правобережної та Лівобережної України.
Статус села — з 1956 року.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 379 осіб, з них 20,58% зазначили рідною мову українську, 78,89% — російську, а 0,53% — іншу[3].
Економіка[ред. | ред. код]
До 2014 року, на території села функціонувало фермерське підприємство.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено 3 курганних могильника з 19 могилами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Бобриківка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||