Богородиця Одигітрія (Межиріч)
«Богородиця Одигітрія» — Одигітрія буквально перекладається як «порятунок або здоров'я» — назва візантійської ікони із зображенням Мадонни з немовлям датованої зламом XV–XVI століть, що розташована в Межиріцькому монастирі на Волині.
Ймовірно ікона була привезена з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому і в подальшому передана до Межиріцького монастиря.
Історія[ред. | ред. код]
Ікона написана темперою. Розмір 70 х 90. Виконана в яскравих кольорах, з використанням гіматію і крапу. Це дає підстави датувати ікону за стилем так званого палеологівського відродження візантійського іконопису, зламом XV–XVI століть.
Як пише дослідниця ікони Інна Пархоменко:
«...всі іконографічні дані, особливості композиції, манери виконання, колористичної гами живопису та емоційного забарвлення (характерного для грецького іконопису суворості, певної важкуватості форм, брак м'якості, притаманної українському іконопису) промовляють за її неукраїнське походження або ж наслідування давнього класичного канону.»[1]
Ймовірно ікона була привезена з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому і в подальшому передана до Межиріцького монастиря.
Рослинне орнаментування тла ікони виконано українським майстром наприкінці XV — на початку XVI століття.
У 1779 році під час великої урочистості чудотворний образ Межиріцької Богородиці короновано коронами з золота і дорогоцінного каміння виготовленими у Римі.
У 1866 році російська імператриця Марія Фьодоровна подарувала срібний оклад до ікони, оздоблений дванадцятьма смарагдами[2].
Під час Першої світової війни образ було вивезено до Харкова, звідки він повернувся в 1918 році без срібних шат і корони. Нинішні прикраси ікони лише відтворюють колишні[3].
В 1961 році від чергової радянської реквізиції вберегла та з власної ініціативи відреставрувала Холопцева Ганна Василівна.
Опис[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Інна Пархоменко. ТРИ ШКІЦИ ПРО ІКОНИ[недоступне посилання] Процитовано 28-08-2010
- ↑ Чудотворний образ Божої Матері Життєподательниця Межиріцький чоловічий Свято-Троїцький монастир [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 28-08-2010
- ↑ Межиріч Острозький // «Ї». Волинський усе-світ. № 49.
Література[ред. | ред. код]
- Луц В. Ікона Богородиці Одигітрії з Троїцької церкви Межиріцького монастиря // Zamojszczyzna i Wołyń w minionym tysiącleciu: Historia, kultura, sztuka. Zamość 2000. S. 117–119.
- Пархоменко І. Три шкіци про ікони // Пам'ятки України. Київ 2001. № 4. С. 120–125. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Александрович В. «Ґотичний епізод» історії волинського малярства початку XVI століття // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині. Науковий збірник. Луцьк 2002. Вип. 9.
- Бендюк М. Розвиток золотарства з XVII ст. на прикладі окладу ікони «Богородиці Одигітрії» з Межиріцького монастиря // Острозький краєзнавчий збірник. Острог 2007. С. 47—52. Вип. 2.
- Бендюк М. Золотарство Острожчини. Острог 2009.
- Микола Бендюк. Ппредмети декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, що пов'язані з особою князя К. І. Острозького // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. Острог 2011. Вип. 18. С. 125–140. [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
