Бодаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бодаки
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Вишнівецька селищна громада
Основні дані
Перша згадка 1462
Населення 1 015
Територія 1.76 км²
Густота населення 106.64 осіб/км²
Поштовий індекс 47323
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°53′36″ пн. ш. 25°48′25″ сх. д.H G O
Водойми р. Горинь
Найближча залізнична станція Ланівці
Місцева влада
Адреса ради 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6
Карта
Бодаки. Карта розташування: Україна
Бодаки
Бодаки
Бодаки. Карта розташування: Тернопільська область
Бодаки
Бодаки
Мапа
Мапа

CMNS: Бодаки у Вікісховищі

Знак про в'їзді в село Бодаки

Бода́ки — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Річка Горинь біля села Бодаки

Розташоване на правому березі р. Горинь (права притока Прип'яті, басейн Дніпра), за 24 км від районного центру і 18 км від найближчої залізничної станції Ланівці. Через село проліг автошлях Вишнівець–Ланівці. Географічні координати: 49° 54’ північної широти і 25° 48’ східної довготи. Територія села — 1,76 км².

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Бодаків
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,9 −0,7 4,0 12,7 19,0 22,5 23,6 22,9 18,5 12,3 5,3 0,3 11
Середня температура, °C −4,9 −3,8 0,3 7,8 13,6 17,2 18,3 17,5 13,4 7,9 2,5 −2,3 7
Середній мінімум, °C −7,9 −6,9 −3,3 2,9 8,2 11,9 13,1 12,1 8,4 3,6 −0,2 −4,8 3
Норма опадів, мм 32 30 28 44 67 83 90 66 56 37 36 38 607
Джерело: climate-data.org

Адмінустрій[ред. | ред. код]

Протягом 1934—1939 років село належало до ґміни Вишневець; нині — у складі Вишнівецької ОТГ.

Село є центром сільської ради.

У зв'язку з переселенням мешканців виведені з облікових даних хутори:

  • Кобильоха — розташований за 3 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 7 будинків, 25 осіб. Нині є незаселений будинок.
  • Зімно — розташований за 1 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 4 будинки, 13 жителів. Нині хутір незаселений, є один будинок і 2 напівзруйновані.
  • Михайлівка — розташований за 1 км від нього. Назва походить, імовірно, від імені першопоселенця — Михайла. У лютому 1952 р. на хуторі в одному будинку проживало 4 особи.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Бодаків виявлено залишки поселення доби пізнього палеоліту, досліджено поселення трипільської і давньоруської культур («Замкова Гора»). Дослідження (поселення і крем'яні майстерні трипільської культури) набули міжнародного статусу, знахідки експонували в Болгарії, Іспанії, Франції. За переказами, в урочищі Зімно було давньоруське містечко, яке зруйнували татари.

Трипільське поселення етапів В і С — на високому березі Горині в урочищі Чорна Криниця. Розміри — біля 100 на 10 метрів. Були проведені неодноразові розвідки і розкопки в 1938, 1939 (О. Цинкаловський), 1940 (Ю. М. Макаревич), 1952 (Ю. М. Захарук), 1954 (К. К. Черниш). Ще одне трипільське поселення — на правому березі горині східніше Бодаків, розвідки здійснювали О. Цинкаловський (1938) та М. Тіханова (1950-ті).

Давньоруське городище розміщене на околиці Бодаків і має назву «Замкова гора». Оточене потрійним валом. На його території знайдено уламки посуду та глиняне пряслице.[2]

Перша відома писемна згадка датується 1462 роком. Назва, походить, за переказами від слів — «біда таки» (жителі жили бідно) і від «будяки», що ростуть тут у надлишку; за іншими даними — від першопоселенця Бодака.

1482 належало князю М. Збаразькому, пізніше перейшло до князів Вишневецьких. У 1546 — власність Івана Михайловича Вишневецького, 1583 — Андрія Вишневецького, 1598 — Михайла Вишневецького. На початку 1630-х років село (71 будинок) власність Яреми Вишневецького. Як маєток князя Януша-Антонія Корибута Бодаки згадані в акті 1703 року. У 1850 маєток у Бодаках став власністю княгині Абамелек, потім відповідно — Плятера, Толлі, Кочубея і князя Імеретинського.

Наприкінці XIX ст. в Бодаках — 147 будинків, 1108 жителів.

У Легіоні УСС й УГА воювали: Г. Мукоїда, Т. Савчук, Захар і Федір Собки, О. Цимбровський, І. Яцюк та інші.

У 1931 році в селі проживало 1692 особи, було 286 малих господарств, 27 середніх, 1 промислове підприємство, 3 торгових заклади; працювала однокласна школа.

До 1939 діяли філії «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор.

1 липня 1941 — 6 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. У серпні 1943 року вояки УПА захопили німецькі склади у Вишнівці, продукти та одяг роздали мешканцям сіл Бодаки і Лози. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали близько 60 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — понад 90 осіб; у т. ч. загинули в 1944 р. у криївці в урочищі «Зімно» (поле між селами Лози і Котюжини Збаразького району): Р. Басюк, С. Бондар, М. Волохатий, А. Онищук, О. Собко, О. Чимирис та інші — 18 червня 1944-го загинуло 44 повстанці[3]. У селі були криївки в садибах К. Собчука, Є. Вознюк, Т. Янусь. У серпні–вересні 1948 р. в селі розклеєні антибільшовицькі та протиколгоспні листівки.

5 травня 1947 року голова сільської ради звернувся до Міністра внутрішніх справ з проханням про переселення мешканців села «в східні області Сибіру на нові оселі…». У 1950 р. в Бодаках заарештували І. Борейка, В. Вознюка, Д. Дишканта, С. Довганюка і Л. Шандрука як членів молодіжної підпільної організації.

У січні 2014 р. в Бодаках відбулася акція (близько 150 осіб) на підтримку затриманого правоохороними органами поета, уродженця села Юхима Дишканта.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, осіб
1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2003 2011 2013 2014 2015
1692[4] 1108[5] 1116

Релігія[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква

Є церква святого Миколая (1699—1771 рр., дерев'яна, 1871 р. реконструйована; 1900 р. збудована нова дерев'яна, освятив 25 листопада 1900 р. архієпископ Волинський і Житомирський Модест; на честь цієї події споруджено пам'ятний хрест; наприкінці XIX ст. в місцевій церкві було багато стародруків). На подвір'ї — пам'ятний хрест на честь реконструкції церкви (1900). Є капличка святого Миколая Чудотворця (2004), хрест (відновлений 1988) до 1000-ліття хрещення Русі.

13 березня 2021 року відбулися парафіяльні збори на яких 1/2 громади утвердила рішення про перехід з московського патріархату до Православної Церкви України. 14 березня 2021 року відбулося перше богослужіння українською мовою.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У селі встановлено:

  • 2 хрести до 1000-ліття хрещення Русі (1988);
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967);
  • пам'ятний знак на місці загибелі борців ОУН та УПА.

Шкільництво[ред. | ред. код]

Від 1890-х років діяла початкова школа (вчителі – Антон і Ольга Річинські); у 1920-х — польська школа.

За станом на 5 квітня 1939 року в селі була початкова школа (4-класна) з двома вчителями і польською мовою навчання.

Протягом 1950—1961 років діяла семирічна школа, від 1961 — восьмирічна. У 1990 році збудовано нове приміщення школи. Нині діє загальноосвітня школа I—III ступенів.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі працює школа, нині ліцей 11 кл.; оснащений сучасний дитячий садок, відкритий у 2019 році; 2 магазини,
 Працює медичний пункт.

Господарство[ред. | ред. код]

У 1950 році створено колгосп, 1955 — село радіофіковане, 1967 — електрифіковане, 1990 — прокладено центральний водогін, 2004 — газифіковане.

Нині земельні паї орендує чеська фірма «Агродружество Євішовіце Україна».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • поет Юхим Дишкант (нар. 1988),
  • командир диверсійної групи УПА Яків Долінський («Борис»; 1922—1946),
  • сотник Леґіону УСС Іван Яцюк (1896—1977).

Перебували[ред. | ред. код]

Також у селі Бодаки в урочищі Зімно 29 червня 2019 року панахиду за загиблими воїна УПА відслужив Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній, предстоятель Помісної Православної Церкви України.[6][7]

Поховані[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. ↑ Археологія та стародавня історія Збаразького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
  3. ↑ У Бодаках на Збаражчині вшанували пам'ять полеглих земляків — воїнів УПА
  4. ↑ Уніят В. Бодаки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 237—238. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. ↑ Колоденська Г., Яцишин З. Бодаки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 151. — ISBN 966-528-197-6.
  6. ↑ Епіфаній на Тернопільщині відслужив літургію за воїнами УПА. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 жовтня 2022.
  7. ↑ Предстоятель звершив на Тернопільщині Божественну літургію та літію за полеглими воїнами УПА. OCU (укр.). 29 червня 2019. Процитовано 2 жовтня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Погляд зблизька, 21.02.16. Село Бодаки Збаразького району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 21 лютого.
Смт
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бодаки&oldid=41459642